18 вересня – Всесвітній день моніторингу якості води: дані без яких неможливо захистити водні ресурси. Дата, що нагадує просту, але принципову річ: щоб ефективно берегти воду, потрібно знати, в якому вона стані. Регулярні вимірювання дозволяють вчасно виявляти забруднення, оцінювати стан річок і підземних вод, реагувати на забруднення, планувати рішення для захисту та відновлення водних об’єктів.
Державний моніторинг вод охоплює відбір проб, лабораторні дослідження та систематизацію даних за річковими басейнами. Ці дані є основою для оцінки екологічного та хімічного стану вод і розроблення планів управління річковими басейнами.
У 2025 році лабораторії Держводагентства провели близько 360 тисяч вимірювань.
Лабораторну основу моніторингу вод становлять чотири базові лабораторії Західного, Північного, Південного та Східного регіонів, а також мережа з 22 регіональних лабораторій. Базові лабораторії акредитовані за ISO 17025, що підтверджує їхню компетентність і забезпечує співставність результатів із даними європейських лабораторій.
Війна впливає як на стан вод, так і на можливості їх досліджень. Частина пунктів моніторингу розташована на тимчасово окупованих територіях або в районах постійних обстрілів. У таких пунктах спостережень відбір проб води не проводиться. Водночас руйнування водогосподарської інфраструктури, очисних споруд, енергетичних та промислових об’єктів створюють додаткові ризики забруднення водних ресурсів.
Через загострення безпекової ситуації Лабораторія моніторингу вод Східного регіону була релокована зі Слов’янська до Полтави. Разом із фахівцями та обладнанням вдалося зберегти багаторічний досвід моніторингу вод, які продовжують зазнавати впливу війни.
Моніторинг стає дедалі ближчим до європейських стандартів
Мінекономіки затвердило Програму державного моніторингу вод на 2026 рік. Вона охоплює сім річкових басейнів — Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Дон, Вісла та річки Причорномор’я.
Цьогоріч моніторинг досліджень — це 587 пунктів підземних вод та 553 пунктів поверхневих вод. Серед них — 142 пункти у місцях водозаборів для питних і побутових потреб та 43 пункти на транскордонних ділянках.
Україна також поступово розширює перелік речовин, які можуть бути виявлені лабораторіями. Наразі українські лабораторії визначають 35-40 позицій із 45 пріоритетних речовин, передбачених Водною рамковою директивою ЄС.
«Для повної адаптації європейських підходів потрібні сучасне обладнання, кваліфіковані фахівці та подальше розширення акредитації лабораторій. Окремим нашим важливим завданням є створення єдиного підходу до консолідації даних про кількісні та якісні параметри водних ресурсів, які наразі збирають різні державні органи», — зазначає заступниця Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
Моніторинг — для України це не просто цифри, це питання водної безпеки та важлива частина руху до європейських стандартів.
Довідково:
Для розбудови системи моніторингу в Україні Мінекономіки підготувало постанову про запровадження переліку речовин зі списку спостереження ЄС, яка була схвалена Урядом у червні поточного року. Документ запровадив моніторинг речовин зі списку спостереження ЄС, щоб своєчасно виявляти нові або недостатньо досліджені забруднювачі у воді, зокрема фармацевтичні препарати, пестициди та стійкі хімічні сполуки.
Водночас, в рамках посилення здійснення державного моніторингу вод та зростання навантаження на водну сферу, для підтримки та збереження кваліфікованих фахівців у лабораторіях моніторингу вод, Урядом підтримано ініціативу Мінекономіки щодо збільшення посадових окладів працівникам Держводагентства, його територіальних органів, установ та організацій.
