На кліматичній конференції ООН COP30 Україна повідомила, що має намір вимагати від росії компенсації за кліматичні збитки, щоб допомогти фінансувати післявоєнне відновлення.
Участь в події взяли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов, провідний автор Ініціативи з обліку парникових газів від війни
Леннард де Клерк, Міністр енергетики та довкілля Естонії Андрес Сутт, посол з особливих доручень/спеціальний посланник ЄС з питань клімату та довкілля Тоні Агота, генеральна директорка Європейського кліматичного фонду, одна з архітекторок Паризької угоди Лоранс Тубіана та керівниця відділу екологічної діяльності, ОБСЄ Сільві Гоє.
«Багато в чому росія веде брудну війну і наш клімат також є її жертвою. Величезні обсяги спалених ресурсів, знищені ліси, зруйновані будівлі — все це має значний кліматичний вплив. Ми в Україні стикаємося з жорстокістю безпосередньо, але кліматичні наслідки цієї агресії будуть відчутні далеко за межами наших кордонів і в майбутньому», - зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов.
В жовтні цього року Ініціатива з обліку парникових газів війни (IGGAW) опублікувала звіт,в якому порахувала, що вторгнення росії спричинило глобальні викиди, еквівалентні 236,8 мільйонам тонн вуглекислого газу. IGGAW застосувала загальновизнану «соціальну вартість вуглецю», щоб отримати загальну суму збитків у 43,8 мільярда доларів США.
«Наша ретельна документація викидів вуглецю в результаті російського вторгнення в Україну стане основою для вимоги України про компенсацію. Механізм для цього встановлений міжнародним правом, і після подання вимоги Україна стане першою країною, яка притягне іншу країну до відповідальності за викиди парникових газів в результаті війни», - розповів головний автор звіту IGGAW Леннард де Клерк.
У 2022 році Генеральна Асамблея ООН вирішила, що росія повинна компенсувати збитки Україні. Це спонукало Раду Європи створити відповідний механізм. У лютому 2025 року було прийнято Реєстр збитків для України, який містить форму екологічної претензії.
Претензія України буде підкріплена також консультативною думкою Міжнародного суду ООН, який у липні 2025 року визначив, що держави, які своїми незаконними діями завдають значної шкоди клімату, можуть бути притягнуті до відповідальності. Компенсація є однією з можливих форм правового відшкодування.
Нагадаємо, що Україна вже розробила законопроєкт, який має на меті сприяти «зеленому відновленню» та залученню інвестицій, а також зобов’язалася привести свою політику у відповідність до кліматичної політики ЄС.
