Нова державна політика на ринку праці України — Уряд затвердив Стратегію зайнятості населення до 2030 року
Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію зайнятості населення на період до 2030 року, розроблену Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Документ закладає основи нової державної політики на ринку праці України, спрямованої на відновлення, довгострокову стійкість та зростання економіки, а також підготовку до членства в ЄС.
Затвердження Стратегії є відповіддю на критичні демографічні та економічні виклики, зокрема:
- різке скорочення чисельності населення та дисбаланс ринку праці;
- високий рівень безробіття та водночас значну частку неформальної зайнятості;
- значний дефіцит кадрів на ринку праці.
«Розвиток ринку праці — один з ключових факторів економічного відновлення України. Стратегія зайнятості до 2030 року створює умови, за яких люди зможуть працювати, підвищувати кваліфікації та опановувати нові професії саме в Україні, а бізнес — знаходити необхідні кадри. Це важливий крок до сучасної, стійкої економіки та наближення України до стандартів Європейського Союзу», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Стратегія зайнятості визначає цільові індикатори до 2030 року, серед яких зростання кількості зайнятих на 2 млн осіб, а також зниження безробіття до 9,9%.
Для досягнення визначених індикаторів у документі окреслено шість ключових цілей державної політики у сфері зайнятості, серед яких:
- Забезпечення своєчасного задоволення попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці.
- Узгодження результатів системи освіти і професійного навчання з актуальним та прогнозованим попитом роботодавців.
- Забезпечення соціально-економічної інклюзії та усунення бар'єрів для зайнятості населення.
- Стимулювання формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці.
- Зміцнення інституційної спроможності ринку праці.
- Гармонізація системи зайнятості та охорони праці з acquis ЄС з метою інтеграції України до ринку праці Європейського Союзу.
«Ми хочемо, щоб більше людей працювали офіційно і отримували чесну та конкурентну оплату праці, а бізнес не витрачав місяці на пошук працівників. У Стратегії передбачені цифрові сервіси ринку праці, програми навчання та перекваліфікації під потреби роботодавців і підтримка працевлаштування ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю та людей 45+ років. Це створює основу для послідовних змін, необхідних для економічного відновлення та інтеграції України до європейського ринку праці», — зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак.
Практична реалізація Стратегії здійснюватиметься через Операційний план заходів на 2026-2028 роки — як перелік основних кроків для поетапного запуску ініціатив та масштабування змін на ринку праці. Він передбачає поєднання цифрових рішень, інструментів навчання та перекваліфікації, заходів з інклюзії та формалізації зайнятості. Надалі Операційний план оновлюватиметься й деталізуватиметься відповідно до ходу реалізації Стратегії, появи нових даних, потреб ринку праці та ресурсних можливостей.
Затвердження Стратегії є частиною виконання зобов’язань України в межах ініціативи Ukraine Facility та слугуватиме орієнтиром для подальшої адаптації законодавства України до стандартів Європейського Союзу у сфері праці та зайнятості.
Реалізація Стратегії зайнятості населення стане одним із ключових інструментів відновлення економіки, розвитку людського капіталу та підвищення стійкості держави до 2030 року.
Ознайомитися з повним текстом Стратегії зайнятості до 2030 року та Операційним планом заходів — за посиланням.
Довідково:
Розробка проєкту Стратегії зайнятості населення України здійснюється Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за сприяння Уряду Німеччини та підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і Офісу ефективного регулювання BRDO у межах проєкту «REYOIN – Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні».
