Держава послідовно посилює підтримку агровиробників прифронтових регіонів. Уряд готує нові механізми компенсацій, окремий підхід до зон ризикованого землеробства та додаткові інструменти для бізнесу, який працює або релокується з територій бойових дій.

Про це говорили під час виїзного засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» у Краматорську Донецької області. Участь взяли заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький (онлайн-формат), голова ОВА Вадим Філашкін, представники банків, податкової, громад і агрокомпаній. 

«Попри війну агросектор Донеччини продовжує працювати. Завдання держави – втримати його та створити умови для відновлення. Потрібно сфокусувати ресурси там, де вони найбільш необхідні, і разом із бізнесом напрацювати рішення, які реально працюватимуть», – зазначив Тарас Висоцький.

Учасники наради обговорили найбільш актуальні питання та шляхи їх вирішення. Зокрема:

Запровадження зони ризикованого землеробства

Це нова масштабна програма. Відповідний статус ділянки визначається за двома ключовими критеріями. 

• Кліматичний: основним показником є рівень продуктивної вологи у ґрунті.
• Наслідки бойових дій: враховується розташування поблизу кордону з державою-агресором або лінії зіткнення, а також забруднення вибухонебезпечними предметами. 

Для таких ділянок передбачається фіксована підтримка на гектар. Виплати здійснюються з окремого фонду фінансування, який наповнюється зокрема за рахунок мит на експорт сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються влітку – після того, як у фонді накопичаться ресурси.

Компенсації для виробників прифронтових територій

Уряд розробляє окремий механізм підтримки для земель у 20–50 км від зони бойових дій – там, де вести господарство часто неможливо або економічно невиправдано.

Основне завдання – покрити мінімальні витрати аграріїв: частину орендної плати та податкове навантаження. Це дозволить зберегти виробництво і, не менш важливо, – стабільні стосунки між власниками паїв і орендарями.

Паралельно на рівні держави формується рішення щодо компенсацій за землі, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про системний підхід, який дозволить відшкодовувати втрати як власникам, так і користувачам ділянок.

Правову основу для цього має створити законопроєкт №14117. Документ передбачає рамку для подальших компенсаційних інструментів.

Підтримка релокованого бізнесу

Особливу увагу учасники наради звернули на складнощі, з якими стикається релокований бізнес. Уряд готує зміни, які допоможуть врегулювати правовий статус таких підприємств. Це допоможе прибрати бар’єри у роботі з контрагентами, розблокувати податкові процедури і зняти невизначеність для компаній, що зберігають юридичну прив’язку до постраждалих регіонів. 

Підняли і найбільш болюче питання – доступ до землі. Мінекономіки разом із профільними відомствами опрацьовує механізми, які дозволять релокованим підприємствам швидше отримувати ділянки для відновлення діяльності. Серед рішень – можливість надання землі без аукціонів у визначених випадках і більш гнучкі умови оренди.

Водночас треба розуміти: земля – обмежений ресурс, а попит з боку релокованого бізнесу значно перевищує доступні ділянки. 

«Потрібно створити справедливу і зважену модель розподілу. Ми маємо розробити це рішення разом з усіма регіонами, які постраждали від війни – визначити пріоритети, обсяги і черговість отримання сільгоспземель», – зазначив Тарас Висоцький.

Податкові пільги

Чинні правила часто не враховують реальних умов їхньої роботи – втрату активів, ризики для врожаю і обмежену платоспроможність. Уряд вже працює над змінами. Йдеться про пакет рішень, який передбачає податкові пільги для підприємств у зонах бойових дій та на постраждалих територіях, а також додаткові послаблення. Серед них – перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відтермінування окремих платежів і більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.

Зокрема, у Верховній Раді розглядаються два законопроєкти №15123 та №15123-1, які змінюють підхід до обчислення мінімального податкового зобов’язання для сільськогосподарських виробників у зонах бойових дій та на деокупованих територіях. 

Фінансування

Компенсація вартості української сільгосптехніки та обладнання для прифронтових територій компенсація підвищена до 40%.

Програма включає понад 14 тис. позицій від 166 виробників. У 2026 році на неї передбачено 1,8 млрд грн – на 50% більше, ніж торік. 

Окремо опрацьовується можливість підтримки закупівлі засобів безпеки, зокрема систем РЕБ, які стають необхідними для роботи в полі.

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» 

Також діють спеціальні умови кредитування – для бізнесу на прифронтових територіях ставку знижено до 3%, а для інвестиційних цілей – до 1% на перші 5 років.

Гранти на переробку

Для бізнесу на прифронтових територіях компенсація сягає до 80% вартості проєкту. Це дозволяє підприємствам швидше запускати виробництво з доданою вартістю навіть в умовах підвищених ризиків.

Відновлення та розвиток меліорації

Сільгоспвиробники прифронтових територій можуть отримати до 80% компенсації вартості робіт – на реконструкцію, будівництво нових систем, окремих об’єктів і насосних станцій. Це критично для стабілізації врожайності в умовах кліматичних змін і втрати інфраструктури.