російська федерація продовжує вчиняти міжнародні екологічні злочини, використовуючи війну, як інструмент руйнування екосистем та створення транскордонних екологічних загроз.
10 березня 2026 року після ракетно-дронової атаки рф по Україні у річці Дністер було виявлено плями технічних масел у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.
За попередніми даними, забруднення Дністра можливо пов’язане з витоком ракетного палива у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області, що сталося внаслідок атаки рф 7 березня 2026 року. Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України в межах діяльності Дністровської комісії виступає центральним координатором міжвідомчої та міжнародної взаємодії щодо реагування на цю екологічну загрозу.
З метою оперативної координації дій Мінекономіки провело консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема з ДСНС, Вінницькою та Одеською обласними військовими адміністраціями, ДПС України, ПрАТ «Укргідроенерго», Державним агентством водних ресурсів України та Державною екологічною інспекцією України.
«Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку», – наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
У Вінницькій та Одеській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС), під час яких визначено комплекс заходів для локалізації та утилізації забруднення.
Після узгодження дій з Молдовською стороною підрозділи ДСНС розпочнуть виконання практичних заходів, зокрема встановлення загороджувальних бонових ліній та застосування сорбентів для локалізації й збору маслянистих забруднень.
Україна, як Сторона Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, невідкладно та офіційно поінформувала молдовських партнерів про факт транскордонного забруднення.
10 березня 2026 року лабораторії Держводагентства та Державної екологічної інспекції України відібрали проби води з Дністра у районах населених пунктів, що перебувають у зоні потенційного впливу забруднення.
Під час відбору проб проведено також візуальне обстеження. Зокрема, у місті Могилів-Подільський зафіксовано маслянисті плями на поверхні води. У районі села Козлів спостерігалася тонка жирна плівка, а у районі села Нагоряни – характерна масляниста плівка з «райдужним» ефектом уздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні річки. Також відчувався стійкий запах технічних масел.
За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза – 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.
Для моніторингу можливого переміщення забруднення у нижню течію Дністра 11 березня 2026 року лабораторія моніторингу вод Південного регіону відібрала додаткові проби води у районі питного водозабору міста Одеса, у селі Маяки та у Дністровському лимані.
12 березня 2026 року відбулося позачергове засідання Дністровської комісії для синхронізації дій українських та молдовських служб щодо локалізації забруднення та мінімізації можливих екологічних наслідків.
Довідково:
Річка Дністер є одним із ключових джерел водопостачання для міст Одеса (Україна) та Кишинів (Республіка Молдова).
Потрапляння технічних масел у водні об’єкти становить серйозну загрозу для населення та водних екосистем. Масляниста плівка на поверхні води обмежує доступ кисню та світла до водного середовища, що негативно впливає на водні організми та загальний стан водних екосистем.
