Через три роки після підриву росією Каховської ГЕС наслідки цієї катастрофи мають значний вплив на довкілля, водну безпеку, кліматичну стійкість та економічний розвиток південних регіонів України. Ці питання стали ключовими під час Міжнародної науково-практичної конференції «Каховське водосховище: вплив на клімат і досягнення Цілей сталого розвитку», яка відбулася 5 червня 2026 року у Всесвітній день охорони довкілля.
Учасники конференції — народні депутати, представники органів влади, наукових установ, громадських організацій та експертного середовища — обговорили екологічні, кліматичні, соціально-економічні та аграрні наслідки руйнування Каховської ГЕС, вплив катастрофи на водні ресурси, продовольчу безпеку, біорізноманіття та досягнення Цілей сталого розвитку.
Лише за кілька днів після руйнування греблі було втрачено близько 18 км³ води, затоплено понад 600 км² територій, підтоплено 64 тис. га лісів, а без належного водопостачання залишилися 143 населені пункти, де проживало понад 852 тисячі людей. Загальна сума розрахованої шкоди довкіллю перевищила 77,8 млрд грн, з яких понад 75,2 млрд грн становлять збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду.
Окрему увагу учасники приділили кліматичним наслідкам катастрофи. Науковці відзначають, що Каховське водосховище було важливим кліматичним регулятором півдня України. Після його осушення фіксуються підвищення температури поверхні землі, зниження вологості ґрунтів, посилення процесів аридизації та зростання ризиків посух і деградації земель. Водночас втрата водосховища створила додаткові ризики для водної безпеки, аграрного сектору та продовольчої стійкості регіону.
Поряд із оцінкою наслідків учасники обговорили практичні кроки для відновлення постраждалих територій. Йшлося про відбудову водної інфраструктури, розвиток зрошення, адаптацію до кліматичних змін, збереження природних екосистем, роль громад у процесах відновлення, а також екологічні та правові механізми подолання наслідків катастрофи.
«Підрив Каховської ГЕС став одним із наймасштабніших злочинів проти довкілля в історії незалежної України. Сьогодні важливо не лише фіксувати та оцінювати наслідки цієї катастрофи, а й формувати науково обґрунтовані підходи до відновлення територій, управління водними ресурсами та підвищення кліматичної стійкості південних регіонів. Саме такі напрацювання мають стати основою для майбутніх державних рішень», — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький під час конференції.
Усі розраховані збитки, завдані довкіллю внаслідок російської збройної агресії, передаються до правоохоронних органів для використання у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти довкілля, зокрема за статтею 441 Кримінального кодексу України — екоцид.
У міністерстві повідомляють, що напрацьовані науковцями та експертами висновки мають стати основою для подальших рішень щодо відновлення постраждалих територій, управління водними ресурсами, збереження біорізноманіття та адаптації південних регіонів України до змін клімату.
