На Миколаївщині відбулася зустріч представників влади та бізнесу, присвячена практичним рішенням для регіону, який продовжує працювати в умовах постійних безпекових ризиків. Говорили про речі, які напряму впливають на економіку області: доступ до узбережжя, стабільне водопостачання, підтримку переробних підприємств та аграріїв, а також врегулювання земельних питань.
У діалозі взяли участь заступники міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький та Олександр Циборт, виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, народний депутат Артем Чорноморов, голова обласної ради Антон Табунщик, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, а також підприємці регіону.
Тарас Висоцький представив чинні програми державної підтримки аграрного сектору та окреслив найближчі пріоритети – розвиток фінансових інструментів, додаткову увагу до прифронтових територій і відновлення інфраструктури, без якої бізнес не може працювати стабільно.
Олександр Циборт зосередився на цифрових інструментах, які спрощують взаємодію бізнесу з державою, та на змінах у бізнес-кліматі, що вже впроваджені або перебувають у процесі реалізації.
«Для нас важливо забезпечити постійний діалог із бізнесом і отримувати зворотний зв’язок безпосередньо на місцях. Це дозволяє оперативно реагувати на виклики, з якими стикаються підприємці, та вдосконалювати державні інструменти підтримки відповідно до реальних потреб. Особливу увагу приділяємо прифронтовим регіонам, де бізнес працює в умовах підвищених ризиків і потребує більш гнучких та адресних рішень. Наше завдання – створити умови, за яких підприємства зможуть зберігати виробництво, робочі місця та розвиватися навіть у складних безпекових умовах», – зазначив Тарас Висоцький.
Під час зустрічі підприємці мали можливість напряму озвучити проблеми, які стримують розвиток економіки регіону, і обговорити з представниками влади можливі рішення. Такий формат дозволяє швидше знаходити практичні кроки для підтримки бізнесу там, де умови роботи залишаються найскладнішими.
Правова невизначеність щодо розпорядження землями під водними об’єктами
Зараз існує колізія між Водним і Земельним кодексами, через яку незрозуміло, хто саме ухвалює рішення щодо таких земель. Це блокує частину бізнес-проєктів. Мінекономіки ініціює зміни до законодавства, щоб чітко визначити повноваження і зняти правову невизначеність.
Нестабільне водопостачання
Проблема впливає і на бізнес, і на громади. Уряд уже виділив понад 34 млн грн на стабілізацію ситуації. Наступне завдання – забезпечити безперервне фінансування програми у 2026 році та довести її до повної реалізації до 2030 року.
Підтримка пошкоджених переробних підприємств
Окрім грантів, програми «Доступні кредити 5-7-9%», підтримки індустріальних парків і політики «Зроблено в Україні», для прифронтових підприємств розширюються інструменти підтримки – зокрема державні гарантії, реструктуризація кредитів і додаткові фінансові механізми з урахуванням воєнних ризиків.
Компенсація втрат через фортифікаційні споруди
Опрацьовується механізм компенсації аграріям, чиї землі використовуються під оборонні споруди. Передбачено створення закритих реєстрів із верифікацією на рівні областей. Потенційне джерело фінансування – спеціальний фонд обсягом до 2,5-2,7 млрд грн на рік.
Виплати субсидій на 1 га посівів
Аграрії з територій можливих або активних бойових дій можуть отримати 1000 грн на 1 га (до 10 тис. га), насамперед для підтримки малих і середніх господарств. Виплати за 2025 рік заплановані на серпень 2026 року. Надалі підтримка стане системнішою завдяки реєстру територій ризикованого землеробства.
Цифрові інструменти та програми підтримки бізнесу
Держава пропонує низку практичних інструментів: одноразову допомогу до 15 тис. грн на енергообладнання для ФОП з працівниками (до 31 травня), кредити під 0% до 10 млн грн на генерацію, гранти «Власна справа» до 500 тис. грн для прифронтових регіонів, розширену програму «5-7-9%» для зон бойових дій. Серед дерегуляцій – скасування обов’язкових актів виконаних робіт (економія для бізнесу 20,2 млрд грн щороку), запуск єЧека та розширення декларативних процедур через Дію. Навесні 2026 року запрацює платформа «Обрій» із грантами на перекваліфікацію до 15 тис. грн. Повідомити про проблеми бізнес може через платформу «Пульс»: уже зафіксовано 503 звернення, 80 вирішено, економічний ефект за І квартал 2026 року – 1,8 млрд грн.
Зустріч показала: для прифронтових регіонів постійний прямий діалог бізнесу і влади є необхідною умовою для швидких і практичних рішень. Частина озвучених підприємцями питань уже перебуває в роботі уряду і стане основою для подальших кроків з підтримки економічної активності та відновлення регіону.
