24 березня у Києві відбувся Всеукраїнський рибогосподарський форум «Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції». Захід об’єднав представників Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, бізнесу, галузевих асоціацій, наукової спільноти, експертного середовища та міжнародних партнерів. У центрі уваги форуму — результати реформи, подальші законодавчі зміни та практичні кроки, необхідні для підготовки українського рибного господарства до роботи за стандартами ЄС.
Під час форуму було акцентовано, що рибне господарство України має значний потенціал для зростання. Йдеться не лише про розвиток промислового рибальства та аквакультури, а й про створення прозорого ринку з чіткими правилами, зрозумілими для бізнесу та інвесторів. Саме на це спрямована системна реформа, яка триває з 2022 року і передбачає імплементацію норм ЄС, дерегуляцію, цифровізацію та підвищення конкурентоспроможності сектору.
Перші результати цієї роботи вже відчутні. Зокрема, впровадження системи еРибальство забезпечило близько 170 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету. Це один із прикладів того, як цифрові рішення та прозорі механізми управління починають давати практичний результат для галузі й держави.
«Запровадження європейських вимог у рибному господарстві має дати галузі не лише нові правила, а й нові можливості. Йдеться про зростання виробництва, розвиток внутрішнього ринку та посилення позицій українських виробників. Досягти цього можна лише через постійний діалог держави, бізнесу, науки, профільних асоціацій та міжнародних партнерів», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Окремий блок дискусії стосувався цифровізації. Саме вона сьогодні стає одним із головних інструментів дерегуляції, прозорого доступу до ресурсів і зменшення корупційних ризиків. Електронні сервіси та сучасні системи управління поступово змінюють саму модель взаємодії держави і бізнесу, а також створюють основу для повної простежуваності водних біоресурсів.
Під час обговорення Міхаель Вольф, координатор з питань політики Представництва ЄС в Україні, підкреслив, що цифровізація є важливим елементом наближення України до європейських стандартів управління, а прозорі процедури та відкритий доступ до ресурсів є основою довіри з боку інвесторів і партнерів.
Ще одним кроком у цьому напрямі стало впровадження експериментального проєкту еІнспектор, який має трансформувати роботу рибоохоронних патрулів. Його завдання — посилити прозорість роботи інспекторів, мінімізувати зловживання та запровадити сучасні підходи до контролю у сфері охорони водних біоресурсів.
За словами голови Держрибагентства Ігоря Клименка, створення платформи контролю за діяльністю інспекторів та впровадження модуля еІнспектор не лише наближає українське законодавство до вимог ЄС, а й формує нове середовище, у якому прозорість і цифрова підзвітність стають основними запобіжниками корупції, забезпечуючи надійний захист водних біоресурсів України.
Окрему увагу під час форуму приділили і формуванню прозорого та конкурентного ринку рибного господарства. Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду наголосив, що це є одним із пріоритетів державної політики, адже йдеться про рівний доступ до ресурсів, зрозумілі правила для бізнесу та ефективний контроль за їх дотриманням.
Крім того, під час панельних дискусій учасники обговорили подальші кроки для наближення українського законодавства до правил ЄС, розвиток аквакультури та промислового рибальства, інвестиційну привабливість сектору і роль міжнародних партнерів у підтримці реформ.
Організаторами форуму виступили Мінекономіки та Держрибагентство за сприяння проєкту ЄС «Підтримка у приведенні українського законодавства, політики та інституцій у відповідність до acquis ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій» (EU4SmallFarms) у партнерстві з Офісом ефективного регулювання BRDO.
