Реформування системи протимінної діяльності, подальша міжнародна підтримка сектору за напрямками управління якістю, інформаційного менеджменту, постановки задач — ці ключові теми обговорювали під час Координаційного партнерського воркшопу з протимінної діяльності в Україні (Ukraine Mine Action Partner Coordination Workshop 2026). Захід відбувся 20–21 квітня за співорганізації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування (GICHD), за підтримки Швейцарської Конфедерації, Європейського Союзу, Німеччини та Канади.
Учасниками стали представники урядів країн-партнерів, міжнародних організацій, операторів протимінної діяльності та виробників обладнання. Делегацію України очолив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний.
«Україна сьогодні стикається з одним із найбільших викликів мінної небезпеки у світі — і він напряму впливає на відновлення економіки, продовольче виробництво та можливість людей повертатися додому. Тому наше завдання — побудувати систему, яка працює в реальності: з чітким розподілом ролей, прозорим плануванням, якісним контролем і повною видимістю даних. Ми втілюємо необхідні рішення і просимо партнерів працювати синхронно з національними пріоритетами, щоб разом масштабувати результати в секторі», — наголосив Ігор Безкаравайний.
Директор Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування (GICHD), Посол Тобіас Прівітеллі, закриваючи конференцію зазначив: «Україна не може дозволити собі фрагментарних зусиль. Оскільки величезні площі все ще забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними боєприпасами, для прискорення розмінування необхідна посилена співпраця міжнародних партнерів із національними системами. І така підтримка має перетворюватися на результат — землю, вивільнену для продуктивного використання мільйонами українців».
Під час воркшопу Україна представила рішення, які вже впроваджує для підвищення ефективності гуманітарного розмінування. Йдеться передусім про підготовку урядових рішень для посилення ролі Центру гуманітарного розмінування.
Також Україна презентувала підходи до посилення контролю якості робіт. Учасники обговорили співпрацю з міжнародними партнерами — зокрема у закупівлі та використанні обладнання, кращому спрямуванні допомоги на національні потреби, інтеграції розмінування у процеси відновлення, а також подальші обсяги і напрями міжнародної підтримки та її ефективність.
Пріоритети розмінування вже визначають на основі даних і алгоритмів цифрової системи пріоритезації GRIT з урахуванням економічного, соціального, безпекового та екологічного впливу.
На воркшопі представили і актуальні результати сектору в Україні: розвиток ринку операторів і виробників, впровадження нових технологій — безпілотних, роботизованих і програмних рішень. Це стало можливим у першу чергу завдяки оновленню стандартів і створенню профільного технічного комітету, єдиній системі сертифікації операторів, державній програмі компенсації розмінування агроземель і кращій координації з партнерами.
Крім цього, Україна закликала узгоджувати міжнародну підтримку з національними пріоритетами — зокрема, погоджувати проєкти з державними органами на етапі планування, підтримувати національних операторів і посилювати спроможність Центру гуманітарного розмінування.
Координаційний партнерський воркшоп з протимінної діяльності в Україні — один із ключових заходів для посилення міжнародної співпраці. Тож цьогорічна зустріч у Женеві сприяла подальшому розвитку гуманітарного розмінування.
