Узагальнені відповіді

Доброго дня ! Міське комунальне підприємство належить до комунальної власності, власником якого є міська територіальна громада в особі міської ради, якій воно підзвітне і підконтрольне. Основним видом діяльності КП є надання послуг по міським, міжміським автобусним пасажирським перевезенням. Відповідно до актів органу місцевого самоврядування дане КП за результатами проведеного конкурсу визначено перевізником на міських автобусних маршрутах та затверджено мережі автобусних маршрутів загального користування, що знаходяться в межах території міської територіальної громади. Враховуючи вищевикладене та з метою правильного визначення правового статусу підприємства під час планування і проведення закупівель, керуючись ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення (консультацію) щодо наступного питання: "Чи підпадає таке комунальне підприємство (яке здійснює міські та приміські пасажирські перевезення за затвердженими ОМС маршрутами) під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?

ТОВ «Сучасні вантажівки» просить надати роз’яснення щодо практичного застосування пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у частині визначення показників МВ (митна вартість сировини), ІВ (вартість імпортної сировини) та ВС (виробнича собівартість товару) під час використання виробником імпортного транспортного шасі на давальницьких умовах. Маємо таку виробничу модель: 1. Українське підприємство А, яке є резидентом України, є власником автомобільного шасі іноземного виробництва. Шасі було раніше імпортоване в Україну підприємством А, пройшло митне оформлення та обліковується у нього на балансі. 2. Підприємство А не продає шасі виробнику, а передає його українському підприємству Б на підставі договору як давальницьке майно для виробництва завершеного транспортного засобу. 3. Право власності на шасі протягом виробничого процесу залишається за підприємством А. 4. Українське підприємство Б здійснює на території України необхідні технологічні операції, використовує власні та/або придбані матеріали, вузли, агрегати і комплектуючі та за результатами виробничого процесу виготовляє новий завершений транспортний засіб. 5. Відповідно до виробничої, сертифікаційної та іншої документації саме підприємство Б є виробником завершеного транспортного засобу, який надалі може бути предметом публічної закупівлі та щодо якого виробником визначається ступінь локалізації. Таким чином, імпортне шасі є невід’ємною складовою готового транспортного засобу, проте воно: - не було імпортоване безпосередньо виробником Б; - не було придбане виробником Б у постачальника-резидента; - передано виробнику Б виключно як давальницьке майно без переходу права власності. При цьому чинне нормативне визначення показників МВ та ІВ прямо не описує випадок, коли імпортна складова передається виробнику іншою українською юридичною особою на давальницьких умовах без продажу та без переходу права власності. У зв’язку з цим просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи повинна вартість імпортного автомобільного шасі, переданого виробнику на давальницьких умовах, враховуватися при визначенні ступеня локалізації нового завершеного транспортного засобу, виробленого з використанням такого шасі? 2. Якщо така вартість повинна враховуватися, до якого саме показника формули вона має бути включена: - до МВ; - до ІВ; - лише до показника ВС; - або в іншому порядку? 3. Яка саме вартість такого давальницького імпортного шасі повинна використовуватися для цілей калькуляції локалізації: - митна вартість шасі, визначена під час його первісного імпорту підприємством А; - первісна бухгалтерська вартість у підприємства А; - балансова вартість шасі на дату передачі виробнику; - договірна/оціночна вартість, зазначена в акті передачі давальницького майна; - або інша вартість, визначена законодавством? 4. Чи повинна вартість давальницького шасі включатися до показника ВС – виробничої собівартості завершеного товару – для цілей розрахунку ступеня локалізації, якщо відповідно до правил бухгалтерського обліку таке шасі не переходить у власність виробника та обліковується ним як давальницьке майно? 6. Чи допускається для цілей розрахунку ступеня локалізації ситуація, за якої вартість імпортного давальницького шасі не включається до показників МВ та ІВ і одночасно не включається до ВС, незважаючи на те, що це шасі фізично та функціонально є основною складовою завершеного транспортного засобу? 7. Чи правильно ми розуміємо, що сам факт використання давальницької схеми не є перешкодою для включення завершеного транспортного засобу до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації за умови, що заявником є безпосередньо виробник завершеного транспортного засобу, який виконує передбачені законодавством технологічні операції та має належні підтверджуючі документи?

КП знаходиться на території Донецької області. У зв’язку з воєнним станом кошторисні призначення затверджуються кожні три місяці. Якщо після проведення закупівлі за певним кодом ДК 021:2015 через 3 місяці затверджено нове фінансування на придбання аналогічного товару/послуг, яке на момент проведення першої закупівлі не було затверджене та його неможливо було передбачити, чи вважається така потреба новим фінансуванням? Чи можемо ми в такому випадку проводити закупівлю, виходячи лише із суми нового фінансування, не додаючи її до суми попередньої закупівлі за тим самим кодом ДК 021:2015? Просимо врахувати Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 щодо планування закупівель та закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити.

У зв'язку з віськовим станом та місцезнаходженням підприємства на території Донецької області - затвердження кошторису закупівель проводится кожні три місяці, тобто якщо у замовника виникла нова потреба, яку він не міг передбачити на момент здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом, чи можемо ми не сумувати очікувану вартість нової закупівлі та не додавити її до попередньої, а вид закупівлі визначати як нову закупівлі та враховувати суму ціяєї закупівлі як нову без обчислення її суми за ДК? Врахувуючи Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року

Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель?