Міністерство економіки України
- Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва
- Методології щодо особливостей закупівель
- Огляд закупівельної практики на основі дослідження конкурентних процедур закупівель за участю нерезидентів
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
| Тема: | Переговорна процедура закупівлі |
| Тема розширена: | підстави для застосування переговорної процедури згідно нової редакції Закону з 19.04.2020 |
| Суть питання: |
Шановні колеги! Прошу надати роз’яснення застосування підстав для проведення переговорної процедури закупівлі згідно вимог ч.2 ст.40 Закону «Про публічні закупівлі». Випадок 1. Учасник вимагає розірвати договір про закупівлю на постачання електричної енергії, укладений у січні 2020 р.за результатами відкритих торгів, з причини незгоди замовника підвищити ціни на товар (не надає відповідну довідку з ТПП, яка вимагається пунктами укладеного договору). Договір може бути розірвано протягом 21 дня. Чи може замовник в залежності від суми договору використати положення нової редакції Закону, що діє з 19.04.2020? Провести переговорну процедуру, якщо 20% від суми розірваного договору це надпорогова сума- абз.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону або укласти прямий договір та розмістити звіт згідно абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону на відповідну допорогову суму без спрощеної закупівлі? У разі неможливості використати підстави нової редакції Закону при потребі, яка є надпороговою сумою, замовник може лише оголосити тендер та не встигнути до розірвання договору з діючим постачальником укласти новий. Замовник змушений буде укладати договір з постачальником останньої надії, ціна якого вище, чим може бути порушений принцип здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність. Випадок 2 приклад Договір на проведення робіт укладений до 19.04.2020 за результатами тендеру, виникла потреба в додаткових роботах. Чи може замовник використати п.4 ч.2 ст.40 Закону та провести переговорну процедуру закупівлі для надпорогової суми таких додаткових робіт або п.5 ч.7 ст.3 Закону для допорогової суми додаткових робіт? Замовник вже не має право використати для закупівлі додаткових робіт стару редакцію Закону, що діяла до 19.04.2020 та у разі неможливості використати підставу для переговорної процедури п.4 ч.2 ст.40 Закону укласти новий договір з тим самим підрядником. |
| Відповідь на запит 820/2020 | |
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо частини сьомої статті 3 Закону Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно. Щодо пункту 5 частини другої статті 40 Закону Аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA Щодо пункту 3 частини другої статті 40 Закону Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Згідно з частиною другою статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом четвертим пункту третього частини другої статті 40 Закону у разі розірвання такого договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. |
|
| Відповідь надано: | Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України |
| Теги: | Переговорна процедура закупівлі |