Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
Консультації з питань публічних закупівель
Запит від Подобєд Анастасія Андріївна
Тема: Зміна істотних умов договору
Тема розширена: Відмова замовника від обгрунтованого підвищення ціни
Суть питання: Доброго дня!
Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших.
Прошу надати роз’яснення з таких питань:
1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника:
а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені);
б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено);
в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)?
2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством?
Відповідь на запит 754/2023
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. 
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9  пункту 19 Особливостей, а зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Поряд з цим порядкок розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків відбувається у порядку, передбаченому проектом договору та договором про закупівлю.
Відповідно до статті 651  Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 Господарського кодексу України.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Крім цього, згідно з пунктом 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Зазначаємо також, що питиння виконання, змін та розірвання договору про закупівлю висвітлено в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: 
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Особливості закупівель Виконання договору
Чи була ця відповідь корисною для вас? Так Ні
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2