Запит від Качан Вікторія Віталіївна

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси.
Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу
Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах
З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.
Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.