- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
Запит від Сахнюк Максим Юрійович
ДрукуватиЗамовником на стадії планування бюджетних асигнувань розраховується потреба в них, за наслідками чого складаються відповідні розрахунки.
Згідно вказаних розрахунків слідує, що потреба Замовника в придбані товару на бюджетний період становить 600,0 тис.грн.
Таким чином, очікувана вартість товару перевищує межі, встановленні ч. 1 ст. 2 Закону. Придбання товару здійснюється за рахунок асигнувань, затверджених в кошторисі на бюджетний період (тимчасові кошториси відсутні, додаткові кошти не виділялись).
На початку року, а саме 02 січня замовником укладено прямий договір, без застосування процедур, визначених Законом. Сума договору становить 199,9 тис.грн.
Термін придбання товару по прямому договору перевищує час, необхідний для проведення процедури відкритих торгів.
В квітні-місяці Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару на решту суми, що становить 400,1 тис.грн.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання наступного змісту:
- чи правомірно укладено договір на придбання частини товару, сума якого не перевищує межі, визначені ст. 2 Закону (тобто до 200,0 тис.грн) при умові, що фактичне придбання товару (виходячи з його потреби) протягом року становитиме 600,0 тис.грн?
Відповідь на запит 532/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
