Запит від ДП МА "Бориспіль"

ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки.

Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій.

У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції.

Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку.

Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу.

Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків.




Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель.




Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності:

Примірна методика має рекомендаційний характер;
водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів.

У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань:

1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму?

2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів?

Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього?

Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів.