- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
ДрукуватиДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин:
1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару;
2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються.
Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами.
Питання.
1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
Відповідь на запит 1172/2017
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, органи, наведені в частині третій статті 7 Закону, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Так, зокрема Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
