- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від Фізична особа
ДрукуватиТендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
Відповідь на запит 525/2019
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
