Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від ТОВ СПЕЦУТИЛЬСЕРВІС
ДрукуватиТема:
Предмет закупівлі
Тема розширена:
Стосовно вимоги до матеріалу предмету закупівлі
Суть питання:
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд).
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
Відповідь на запит 351/2023
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 335/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36019d11-7ff7-4e7e-b21b-dccc27978083&lang=uk-UA
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
Відповідь надано:
Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України
Теги:
Чи була ця відповідь корисною для вас?
