Запит від Садівська сільська рада

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір.
Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII.
Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є:
1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань.
Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII.
При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах.
Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII.
Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань:
- Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
- Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?