Запит від Громадська організація “Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив”

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація.
У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом:
1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі;
2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.