- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від Баклажов Єгор Сергійович
ДрукуватиПунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону.
Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт.
Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета.
Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний!
Відповідь на запит 1967/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані за умови дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону.
Разом з тим аналогічні відповіді містяться у запитах 657/2020, 1251/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
