- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"
ДрукуватиВідповідь на запит 1972/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.
