Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
Запит від фізична особа підприемець
ДрукуватиТема:
Виконання договору
Тема розширена:
прямі договори
Суть питання:
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
Відповідь на запит 422/2024
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=58b82faf-586a-426d-b64e-c9f40c35e9f6&lang=uk-UAПравові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922).
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Відповідь надано:
Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України
Теги:
Чи була ця відповідь корисною для вас?
