Запит від ТОВ "СУЧАСНІ ВАНТАЖІВКИ"

ТОВ «Сучасні вантажівки» просить надати роз’яснення щодо практичного застосування пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у частині визначення показників МВ (митна вартість сировини), ІВ (вартість імпортної сировини) та ВС (виробнича собівартість товару) під час використання виробником імпортного транспортного шасі на давальницьких умовах.

Маємо таку виробничу модель:
1. Українське підприємство А, яке є резидентом України, є власником автомобільного шасі іноземного виробництва. Шасі було раніше імпортоване в Україну підприємством А, пройшло митне оформлення та обліковується у нього на балансі.
2. Підприємство А не продає шасі виробнику, а передає його українському підприємству Б на підставі договору як давальницьке майно для виробництва завершеного транспортного засобу.
3. Право власності на шасі протягом виробничого процесу залишається за підприємством А.
4. Українське підприємство Б здійснює на території України необхідні технологічні операції, використовує власні та/або придбані матеріали, вузли, агрегати і комплектуючі та за результатами виробничого процесу виготовляє новий завершений транспортний засіб.
5. Відповідно до виробничої, сертифікаційної та іншої документації саме підприємство Б є виробником завершеного транспортного засобу, який надалі може бути предметом публічної закупівлі та щодо якого виробником визначається ступінь локалізації.

Таким чином, імпортне шасі є невід’ємною складовою готового транспортного засобу, проте воно:
- не було імпортоване безпосередньо виробником Б;
- не було придбане виробником Б у постачальника-резидента;
- передано виробнику Б виключно як давальницьке майно без переходу права власності.

При цьому чинне нормативне визначення показників МВ та ІВ прямо не описує випадок, коли імпортна складова передається виробнику іншою українською юридичною особою на давальницьких умовах без продажу та без переходу права власності.

У зв’язку з цим просимо надати відповідь на такі питання:
1. Чи повинна вартість імпортного автомобільного шасі, переданого виробнику на давальницьких умовах, враховуватися при визначенні ступеня локалізації нового завершеного транспортного засобу, виробленого з використанням такого шасі?
2. Якщо така вартість повинна враховуватися, до якого саме показника формули вона має бути включена:
- до МВ;
- до ІВ;
- лише до показника ВС;
- або в іншому порядку?
3. Яка саме вартість такого давальницького імпортного шасі повинна використовуватися для цілей калькуляції локалізації:
- митна вартість шасі, визначена під час його первісного імпорту підприємством А;
- первісна бухгалтерська вартість у підприємства А;
- балансова вартість шасі на дату передачі виробнику;
- договірна/оціночна вартість, зазначена в акті передачі давальницького майна;
- або інша вартість, визначена законодавством?
4. Чи повинна вартість давальницького шасі включатися до показника ВС – виробничої собівартості завершеного товару – для цілей розрахунку ступеня локалізації, якщо відповідно до правил бухгалтерського обліку таке шасі не переходить у власність виробника та обліковується ним як давальницьке майно?
6. Чи допускається для цілей розрахунку ступеня локалізації ситуація, за якої вартість імпортного давальницького шасі не включається до показників МВ та ІВ і одночасно не включається до ВС, незважаючи на те, що це шасі фізично та функціонально є основною складовою завершеного транспортного засобу?
7. Чи правильно ми розуміємо, що сам факт використання давальницької схеми не є перешкодою для включення завершеного транспортного засобу до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації за умови, що заявником є безпосередньо виробник завершеного транспортного засобу, який виконує передбачені законодавством технологічні операції та має належні підтверджуючі документи?