Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2027-2029 роки (далі – Прогноз) було схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2026 № 695 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2027 – 2029 роки” (далі - Постанова № 695).

Метою Прогнозу є визначення можливих сценаріїв розвитку економіки України до 2029 року та здійснення їх кількісного обрахунку, враховуючи оцінку впливу на економіку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, яке триває вже більше чотирьох років, аналіз останніх тенденцій розвитку економіки у 2025 — на початку 2026 років, а також реалізацію заходів Уряду з нівелювання негативного впливу повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну як на бізнес, так і на населення в умовах систематичної фінансової допомоги з боку міжнародних партнерів.

В процесі розроблення Прогнозу, враховуючи:

складніші, ніж закладалися раніше до прогнозу, умови на початку 2026 року через важкі наслідки цілеспрямованого руйнування агресором енергетичних потужностей України та непередбачуваних погодних умов (дуже холодних температур),

нові виклики на світових енергетичних ринках,

уточнення статистичних даних,

зміну припущень, які закладаються до прогнозних розрахунків,

був уточнений 2026 рік порівняно з показниками, врахованими у Законі України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” (№ 4695-IX від 03.12.2025), та схваленими постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2025 № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки” (сценарій 2) (далі – Постанова № 946).

Наразі за підсумком 2026 року очікується:

зростання реального ВВП на рівні 1,6% проти попередньо прогнозованих 2,4% (Постанова № 946), оскільки баланс всіх змін для ВВП є негативним (більші негативні шоки пропозиції, ніж прогнозувались раніше);

індекс споживчих цін – 109,2% (грудень до грудня попереднього року) проти 109,9%, схваленому Постановою № 946, оскільки для споживчої інфляції баланс змін, незважаючи на “нафтовий шок”, в цілому є позитивним (на рік пізніше зміщене підвищення деяких тарифів, збільшений рівень міграції, враховані зміни структурних чинників поглинання шоків витрат бізнесом, а також вища спроможність підтримувати стійкість гривні в умовах суттєвої світової підтримки України);

номінальний обсяг ВВП – 10 105,3 млрд грн порівняно з 10 309,3 млрд грн, (Постанова № 946);

середньомісячна зарплата працівників – 30 088 гривень, номінальна, скоригована на індекс споживчих цін – 107,4% порівняно з 30 032 гривень та 105,1% відповідно, схваленими Постановою № 946;

рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці – 12,6% до робочої сили відповідної вікової групи (залишився незмінним порівняно з показником, схваленим Постановою № 946);

експорт товарів та послуг  - 55 802 млн дол.США, зростання порівняно з 2025 роком на 3,1% проти раніше прогнозованих 61 380 млн дол.США та 5,9% відповідно (Постанова № 946), що враховує зростання руйнувань в економіці, яке стримує нарощування експорту;

імпорт товарів та послуг  - 124 989 млн дол.США, зростання порівняно з 2025 роком на 10,3%, проти раніше прогнозованих 105 841 млн дол.США та 7,6% відповідно (Постанова № 946), що враховує зміну методології обрахунку імпорту товарів шляхом включення до обсягів даних щодо поштових посилок, підвищення світових цін на енергоносії та зростання руйнувань в економіці України, що призводить до збільшення імпорту.

Прогноз на 2027-2029 роки, враховуючи ключову роль фактору безпеки, розроблений за двома сценаріями.

Перший сценарій дає розуміння, чого можна очікувати з погляду ключових економічних змін та трендів у разі покращення безпекової ситуації з 2027 року, зокрема прогнозується:

зростання ВВП у 2027 році на 4,5%, у 2028 році на 5,3%, у 2029 році на 6,7% (середньорічний показник — 5,5%);

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 108,9% у 2027 році, 106,9% у 2028 році, 105,1% у 2029 році;

зростання номінальної заробітної плати, скоригованої на інфляцію, на 6,5% у 2027 році, 4,5% — у 2028 році, 5,7% — у 2029 році.

Другий сценарій дозволяє оцінити ризики та необхідні додаткові фінансові ресурси на випадок, якщо покращення безпекової ситуації відбудеться пізніше. Цей сценарій передбачає, зокрема, такі прогнози:

зростання ВВП у 2027 році на 1,3%, у 2028 році на 4,1%, у 2029 році на 5,0% (середньорічне зростання — 3,5%);

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 108,0% у 2027 році, 108,2% у 2028 році, 105,9% у 2029 році;

зростання номінальної заробітної плати, скоригованої на інфляцію, на 5,3% у 2027 році, 4,0% — у 2028 році, 4,6% — у 2029 році.

За обома сценаріями прогнозується позитивний вплив на економіку системних структурних реформ, які реалізуються у межах зобов’язань, взятих Україною в рамках Ukraine Facility, співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, процесу євроінтеграції, а також програм стимулювання розвитку українського виробництва, що реалізуються Урядом, зокрема в рамках політики “Зроблено в Україні”.

Враховуючи це, у прогнозному періоді сформується сталий тренд зростання, в основу якого буде закладено як відбудову економіки, так і її трансформацію у бік наближення до європейських стандартів в умовах проведення надійної та обґрунтованої макроекономічної політики, орієнтованої на збереження відносної цінової стабільності та поступовий прогрес у відновленні ключових балансів економіки.

Під час роботи над прогнозом Мінекономіки проводило консультації з широким колом експертів, а також з представниками Єврокомісії та МВФ. Наразі, враховуючи високий ступінь невизначеності, схвалені прогнозні макропоказники відрізняються від прогнозів МВФ та Єврокомісії, але відмінності не значні, що свідчить про спільне бачення ключових тенденцій розвитку, причин такої динаміки та ризиків.

Також Уряд має і інші, більш амбітні сценарії та прогнози, які відображають наші цілі, яких ми маємо намір досягти в рамках реалізації наших стратегій. В той же час Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2027-2029 роки, схвалений Постановою № 695, є бюджетним прогнозом. Відповідно до світової практики, зокрема вона використовується і МВФ, бюджетні сценарії є більш консервативними для захисту бюджету від ризиків невиконання.