Підготовлено на виконання п. 130.3 "вивчення та

поширення кращих міжнародних практик забезпечення

доступності робочих місць для різних категорій

громадян" плану заходів на 2023 – 2024 роки з реалізації

Національної стратегії із створення безбар’єрного

простору в Україні на період до 2030 року

Міжнародні урядові програми, спрямовані на облаштування робочих місць, місць загального користування та будівель для задоволення потреб різних категорій осіб, в тому числі осіб з інвалідністю, жінок з колясками та годуючих матерів, включають:

• Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідністю:  це міжнародний договір про права людини, спрямований на захист прав і гідності людей з інвалідністю. Він підкреслює важливість доступності в різних сферах, включаючи робочі місця та громадські місця, для забезпечення повної та рівної участі людей з інвалідністю в житті суспільства.
• Конвенції Міжнародної організація праці (МОП) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ): МОП сприяє створенню гідної праці та можливості працевлаштування для людей з інвалідністю. Він надає вказівки та ресурси для створення інклюзивних робочих місць і забезпечення потреб працівників з інвалідністю. ВООЗ виступає за створення доступного та інклюзивного середовища, включаючи робочі та громадські місця, щоб задовольнити потреби людей з інвалідністю. У ньому також йдеться про важливість підтримки годуючих матерів на робочому місці.
• Закон Європейського Союзу (ЄС) про доступність: Хоча Закон ЄС про доступність не є державною програмою в традиційному розумінні, він встановлює вимоги щодо доступності для ряду продуктів і послуг, включаючи середовище, щоб забезпечити доступність для людей з інвалідністю та інших груп, наприклад батьків з маленькими дітьми.

Окрім цього є приклади програм національного рівня, спрямованих на облаштування робочих місць, місць загального користування та будівель відповідно до потреб різних категорій осіб, таких як людей з інвалідністю, жінок з колясками та годуючих матерів:

• Закон про американців з інвалідністю (ADA): ADA — це федеральний закон США, який забороняє дискримінацію осіб з інвалідністю в різних сферах, зокрема при працевлаштуванні, громадських місцях і транспорті. Він вимагає від роботодавців забезпечити розумні умови для працівників з інвалідністю та вимагає стандартів доступності для громадських місць і будівель.
• Закон про дискримінацію осіб з інвалідністю (DDA): Закон Великої Британії забороняє дискримінацію осіб з інвалідністю в різних сферах, включаючи роботу, освіту та доступ до товарів і послуг. Він вимагає від роботодавців вносити розумні пристосування до потреб працівників з інвалідністю та вимагає стандартів доступності для громадських місць і будівель.
• Схема сертифікації безбар’єрного доступу (BFA): це програма в Сінгапурі, яка спрямована на сприяння доступності та включеності в антропогенне середовище. Вона забезпечує сертифікацію будівель і громадських місць, які відповідають стандартам доступності, і надає вказівки та ресурси для створення доступного середовища.
• Фонд безбар’єрного середовища та покращення доступності: це програма в Гонконзі, яка надає фінансування державним і приватним організаціям для покращення доступності. Він підтримує встановлення функцій доступності в будівлях і громадських місцях, таких як пандуси, поручні та доступні туалети.
• Кампанія «Доступна Індія»: це програма в Індії, метою якої є зробити громадські місця та будівлі доступними для людей з інвалідністю. Вона передбачає фінансування встановлення засобів доступності в громадських місцях і будівлях. Програма також передбачає навчання та заходи з підвищення обізнаності для сприяння доступності та інклюзії.
• Національна програма доступності це програма в Єгипті, яка спрямована на сприяння доступності та включенню середовище усіх категорій громадян. Вона передбачає фінансування встановлення засобів доступності в громадських місцях і будівлях та заходи з підвищення обізнаності для сприяння доступності та інклюзії.
• Програма «Права людей з інвалідністю та доступ до засобів до існування» (DRAL): це програма в Бангладеш, яка спрямована на просування прав та інтеграцію людей з інвалідністю. Вона забезпечує навчання та підтримку людей з інвалідністю, щоб допомогти їм отримати освіту, працевлаштування та інші можливості. Програма також співпрацює з роботодавцями, щоб сприяти доступності та інклюзії на робочому місці.
• Програма інклюзивних міст: це програма в Бразилії, яка спрямована на сприяння інклюзивному розвитку міст. Вона передбачає фінансування встановлення засобів доступності в громадських місцях і будівлях. Програма також співпрацює з місцевими органами влади, щоб сприяти доступності та залученню до міського планування та розвитку.

Окрім цього, існує Інструментарій із доступності від UNISEF, що надає вказівки щодо застосування універсального дизайну в приміщеннях і програмах для сприяння доступу для всіх, включаючи людей з інвалідністю, жінок з колясками, годуючих матерів та інших. Набір інструментів містить вказівки для планування та проектування об’єктів, реконструкції, ремонту, розширення офісів, робочих приміщень, гостьових будинків та інших будівель.

• Інструменти доступності: пропаганда доступності, оцінювання доступності, організація доступних заходів, загальні приміщення, доступність у надзвичайних ситуаціях і контрольні списки доступності.
• Інструменти забезпечення якості та моніторингу: використання опитувань, моніторинг кількості користувачів з інвалідністю, які мають доступ до послуг, а також кількісні показники для вимірювання доступності будівель та об’єктів.
• Вимоги до звітності: подання звітів про отримані уроки та відповідних фотографій протягом шести місяців після завершення будівельних проектів.

Ключові інструменти включають планування та проектування об’єктів, пов’язаних із проведенням оцінки доступності існуючих об’єктів або приміщень, пропаганду доступності серед донорів та партнерів та розробку навчальної програми для тренінгів щодо доступності або доступних процесів будівництва. Спеціальні пристосування для різних типів приміщень включають меблі, адаптовані до віку та розміру дітей, достатній простір для маневрування навколо меблів, сидіння зі спинками та підлокітниками, доступні туалети поблизу, а також менші, затишніші та приватніші тихі місця в основному просторі. UNISEF підкреслює важливість розуміння та визначення контексту, цілей, процедур, потреб і пріоритетів людей, які використовуватимуть кожну будівлю чи об’єкт, а також сприяння доступності за допомогою відповідного персоналу.

Серед програм з допомоги фінансування облаштування робочих місць/приміщень загального вжитку/будівель для різних категорій населення наявні наступні:

• Національний інститут досліджень проблем інвалідності, незалежного життя та реабілітації (NIDILRR) – надає гранти на підтримку досліджень і розробки доступних технологій і середовищ.
• Фонд озеленення та доступності (GrAF), який існує вже кілька років і фінансує ініціативи по всьому світу, щоб зробити приміщення більш доступними та стійкими. Цей фонд є прикладом програми фінансування, спрямованої на підтримку створення доступних просторів. 
• The Christopher & Dana Reeve Foundation - надає гранти на підтримку створення доступних громадських просторів і програм.
• Національний фонд мистецтв (NEA) – надає гранти на підтримку створення доступних мистецьких просторів і програм.
• Департамент житлового будівництва та міського розвитку США (HUD) – надає гранти на підтримку створення доступного житла та проектів розвитку громад.
• Національний науковий фонд (NSF) - надає гранти на підтримку досліджень і розробки доступних технологій і середовищ.

В Україні у 2024 році планується прийняття і запуск компенсації витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Орієнтовний граничний розмір компенсації за місяць, за який така компенсація виплачується, не може перевищувати 15 000 гривень за працевлаштовану особу з інвалідністю І групи, 10 000 гривень — за працевлаштовану особу з інвалідністю ІІ групи або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли така особа працювала неповний місяць.

 Крім цього, до механізму компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю (постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 893) нині напрацьовуються зміни щодо його поширення на нові категорії, а саме:

-         надання компенсації за облаштування робочого місця не лише роботодавцям, які приймають на роботу особу з інвалідністю, а й фізичним особам-підприємцям, які є особами з інвалідністю та облаштовують собі робоче місце.

-         надання компенсації за облаштування робочого місця для працівника, який був мобілізований до лав ЗСУ, отримав інвалідність, демобілізувався, повернувся на попереднє місце роботи і потребує облаштування свого робочого місця.

Нині здійснюється реалізація механізму компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, інші практики також вивчаються та будуть поступово імплементуватись.

В цьому розраховуємо на підтримку міжнародних інституцій, донорів тощо, особливо в рамках міжнародної технічної допомоги (МТД).

Секретаріатом Кабінету Міністрів України здійснюється реєстрація проекту МТД «Надання екстреної допомоги для 3D-друкованого протезування та створення робочих місць в Україні» (донор – Уряд Японії; виконавець – ЮНІДО) на загальну суму 1 038 583 дол. США. Основним бенефіціаром проекту (координуючим міністерством) є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, одним із міністерств-партнерів виступає Мінекономіки.