Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
Консультації з питань публічних закупівель
Запит від АТ "Укргазвидобування"
Тема: Інше
Тема розширена: Що визначення термінів, які вживаються у Законі України Про публічні заупівлі
Суть питання: Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою».
Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)».
Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять.
На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження».

Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного.

1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»?
2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)?
3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн?
Відповідь на запит 386/2023
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом та постановою № 1178 не встановлено. Отже, замовник самостійно визначає спосіб підтвердження країни походження з дотриманням законодавства в цілому. 
Водночас відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Відповідно до пункту 4 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів.
Тому з питань щодо визначення країни походження пропонуємо додатково звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Особливості закупівель
Чи була ця відповідь корисною для вас? Так Ні
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2