|
|
31.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 18 Закону України «Про оборонні закупівлі» встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про оборонні закупівлі»: «8. Розгляд пропозицій проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів.
Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником».
Разом з тим, ні Закон України «Про оборонні закупівлі», ні підзаконні акти не регламентують питання можливості створення декількох колегіальних органів, зокрема за різними напрямками предмету закупівлі чи різними напрямками діяльності.
Враховуючи наведене просимо надати фахову відповідь щодо можливості створення одним державним замовником декількох колегіальних органів за різними предметами закупівлі чи різними напрямками діяльності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником.
Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі – Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником.
Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу.
Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас, слід зауважити, що відповідно до статті 3 Закону, оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;
конкурентність;
ефективність використання коштів, результативність;
відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Таким чином, нормативно-правовими актами у сфері оборонних закупівель не встановлено визначеної кількості колегіальних органів, які можуть бути утворені державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель. З огляду на те, що повноваження щодо визначення порядку формування та організаційно-правового статусу колегіального органу делеговані безпосередньо державному замовнику, то державний замовник самостійно приймає рішення щодо організації здійснення оборонних закупівель виходячи із специфіки його діяльності та його структури, з обов’язковим дотриманням принципів оборонних закупівель щодо ефективності та прозорості використання бюджетних коштів.
При цьому, саме державний замовник несе відповідальність за відповідність такого колегіального органу вимогам викладеним в частині восьмій статті 18 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
23.12.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можемо укласти прямий договір по пп 6 п 13 Особливостей якщо не відбулись відкриті торги з особливостями на закупівлю товару, якщо умови зберігаються усі для учасника і прийнятність країн і сертифікат походження країни і не санкційність ???
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. З огляду на те, що 2025 рік добігає свого кінця, а замовники вже оголошують закупівлі, у яких кінцевий строк подання тендерних пропозицій припадає вже на перші числа січня 2026 року, то постає питання щодо підтвердження ступеня виробництва товарів, що передаються у власність замовника за результатами закупівель. А саме:
Є великий сумнів, що більшість виробників встигнуть у перші числа січня 2026 року подати заявки про включення товару до Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі – Перелік) на 2026 рік (хіба що вони це зробили заздалегідь). Крім того, згідно із Законом, ступінь локалізації виробництва у 2026 році вже становитиме 30 відсотків;
У всіх товарів, які містяться в Переліку, зазначена дата деактивації записів про включення товарів до переліку: 31 грудня 2025 року. І навіть, якщо ступінь локалізації їх виробництва відповідає рівню, встановленому на 2026 рік, учасники не зможуть використати такі товари для підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації, оскільки записи будуть деактивовані.
Встановлена в Переліку дата деактивації записів про включення товарів до переліку суперечить нормі, зазначеній в пункті 10. Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. №861 (далі – Порядок). А саме, в пункті 10 Порядку зазначено наступне:
«Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі.
ЗАПИС ПРО ВКЛЮЧЕННЯ ТОВАРУ ДО ПЕРЕЛІКУ ЧИННИЙ ПРОТЯГОМ РОКУ, В ЯКОМУ БУЛА ПОДАНА ЗАЯВКА ТА ДО 31 БЕРЕЗНЯ НАСТУПНОГО РОКУ.
{АБЗАЦ ДРУГИЙ ПУНКТУ 10 ІЗ ЗМІНАМИ, ВНЕСЕНИМИ ЗГІДНО З ПОСТАНОВОЮ КМ № 1293 ВІД 10.10.2025}»
Тобто, враховуючи зміни до Порядку від 10.10.2025 року, записи про включення товарів до переліку, внесені у 2025 році, повинні мати дату деактивації 31 березня 2026 року, за умови відповідності ступеня локалізації виробництва вимогам Закону.
Враховуючи вищевикладене, прошу Вас виправити дату деактивації записів про включення товарів до переліку з «31 грудня 2025 року» на «31 березня 2026 року» в Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. У випадку відмови у виправленні дати деактивації записів про включення товарів до переліку, прошу Вас надати роз’яснення, яким чином учасникам здійснювати підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації при поданні своїх тендерних пропозиції на початку 2026 року, а саме з 01.01.2026 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Локального кошторису на будівельні роботи № 02-04-03, який у складі затвердженої проектно-кошторисної документації, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме товар «кабелі» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 44320000-9 Кабелі та супутня продукція), становила 99 801,00грн., тобто є меншою 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації, визначений пунктом 6-1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» та додатковим переліком товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 782 під час придбання кабелів не застосовувався.
Водночас, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме - «Насос занурений» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 - 42120000-6 «Насоси та компресори»), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, становила більше 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації був застосований.
Поясніть будь ласка чи правильно зробив Замовник порахувавши ступінь локалізації під час закупівлі Робіт окремо по кожному товару, який набуватиметься Замовником у власність під час закупівлі робіт? Чи треба було Замовнику складати вартість кабелю та вартість насосу і застосовувати ступінь локалізації і по кабелю і по насосу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 403/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/aee19404-7ccf-470d-b327-00c8750b3757?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
17.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" та запиті № 502/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2e95bc4e-4f3b-4ad2-b69d-9ef42331973f?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань вимог під час казначейського обслуговування пропонується додатково звернутися до Державної казначейської служби України. |