|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
наше підприємство приймало участь у торгах
Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель.
Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед, підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вартість проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7-2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ), який носить обов’язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Положення ДСТУ передбачають визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів (невиробничого, виробничого призначення та інженерно-транспортної інфраструктури) шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази. За умови неможливості визначити кошторисну вартість проектних робіт за усередненими відсотковими показниками, для обчислення вартості цих робіт можуть застосовуватися положення додатків Ж та КДСТУ.
Відповідно до розділу 6 ДСТУ ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (договірна ціна) на виконання проектно-вишукувальних робіт визначається виходячи з кошторисної вартість цих робіт.
Згідно підпункту 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено: «Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз’яснення стосовно необхідності проведення замовником процедури спрощеної закупівлі на проектні та вишукувальні роботи, та експертизу проектної документації на будівництво так, як вартість даних робіт розрахована на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО» є незмінна для всіх учасників торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міситься у запиті 1266/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f710ef7-3a90-4b40-a184-671473459a2f&lang=uk-UA
|
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що діяв до 19 квітня 2020 року, нами як Замовником розпочато процедуру відкритих торгів, за результатами розгляду тендерних пропозицій прийнято рішення про відхилення всіх поданих пропозицій. У зв`язку з чим виникла необхідність внести до електронної системи закупівель внести інформацію про прийняте рішення - відміну тендеру. Зазначене рішення прийнято тендерним комітетом 08 травня 2020 року, проте електронний майданчик не надає можливості накласти ЕЦП на рішення про відміну тендеру, оскільки електронний майданчик сприймає всі дії після 19 квітня 2020 року вже з новим Законом "Про публічні закупівлі". Відповідно на тепер відсутня можливість закінчити процедуру закупівлі, розпочату до 19 квітня 2020 року, тобто до набрання законної сили змін, внесених до Закону України "Про публічні закупівлі". Яким чином діяти у ситуації, що склалась.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 715/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
|
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощена закупівля.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами.
Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент.
Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ.
Питання:
Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про соціальні послуги” передбачає можливість залучення до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів надавачів соціальних послуг недержавного сектора шляхом, зокрема, соціального замовлення, механізм якого визначений статтею 26. Так, згідно цієї статті, залучення надавачів недержавного сектора до надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється через оголошення уповноваженими органами системи надання соціальних послуг конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів. Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450.
Одночасно Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Стаття 3, п.5 Закону встановлює вичерпний перелік випадків, коли дія Закону не поширюється. У наведеному переліку відсутні напрямки, що передбачають соціальне замовлення.
Зважаючи на зазначене, просимо надати консультацію про поширення і обов'язковість застосування норм Закону України “Про публічні закупівлі” для:
1) укладення договору про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення;
2) компенсації надавачам вартості соціальних послуг за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів без проведення процедур публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону не поширюється на інші правовідносини. Крім цього, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|