Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.05.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
3948 / 4003
У листі МЕРТу від 05.05.20 № 3304-04/28729-06 сказано, що звіт оприлюднюється замовником у разі, якщо: замовником здійснено придбання товару, робіт або послуг, що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) на суму що не перевищує 50 тис.грн. Чи значить це, що потрібно планувати і звітувать по авансовим звітам?
Відповідь
03.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3948 / 3828
Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Яким чином переможець процедури закупівлі повинен підтвердити відсутність зазначеної підстави? Який орган видає довідки про наявність/відсутність підстави, зазначеної у п. 12 ч.1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Відповідь
25.04.2019 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3948 / 4003
Просимо Вас роз’яснити чи актуальні на даний час роз’яснення, що містяться в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07, щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Відповідь
15.09.2021 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3947 / 3877
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи. В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності. 1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів? 2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою?
Відповідь
15.04.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3946 / 4100
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів? Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год. Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» . Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України? Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2