Відповідно до статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі»
3. Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
• відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
• непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
• ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
• ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
4. Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:
• закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;
• укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру;
• відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
• закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Наприклад, виникла наступна ситуація:
В процедурі закупівлі участь приймали два учасника:
1й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник визначив переможцем 2-ого учасника.
2й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Проте, через відмову всіх учасників від укладання договору, виникла ситуація, коли забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику - закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
У зв’язку з цим, просимо роз’яснити, чи правомірні дії замовника в частині звернення до банку про стягнення забезпечення тендерної пропозиції, до моменту завершення процедури? Яка послідовність дій замовника повинна бути в наведеному вище випадку?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Таким чином, абзацом третім частини третьої статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011 ''Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Водночас будівля – це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-обгороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Будинок - це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні та підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону, для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Водночас питання застосування вартісних меж та виділення додаткових коштів розглянуто у запитах №№ 688/2020 і 657/2020 за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|