|
|
13.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Постанова) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості). Пунктом 7 Особливостей встановлено, що відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення на такі питання:
1) Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови ?
2) Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування?
3) Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 11.11.2022 № 1275 (далі – Постанова 1275) встановлює порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану та затверджує особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
Відповідно до вимог пункту 7 Особливостей, відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Особливості не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті.
Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Відповдіно до листа Державного підприємства “Прозорро”, в електронній системі закупівель немає обмежень щодо проходження тестування іншими особами державного замовника та/або членами колегіального органу державних замовників у сфері оборони на веб-порталі Уповноваженого органу.
Тож будь - які особи, яких замовник визначить відповідальними за проведення саме оборонних закупівель можуть пройти тестування уповноваженої особи та вчиняти дії з реєстрації, оголошення закупівель тощо.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
07.06.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт i послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України «Про оборонні закупівлі» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 1275), якою визначено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості).
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами) (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до пункту 43 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей, зокрема на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому в такій комерційній пропозиції зазначаються зокрема, але не виключно загальна вартість (ціна) та умови оплати (пункт 45 Особливостей).
Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Постановою 1275.
Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення ціни товару за державним контрактом. При цьому контрагентами пропонується передбачити (встановити) ціну товару за державним контрактом, враховуючи коливання валютного курсу, вищу ніж коливання офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним Банком України, з дня укладення державного контракту до дня укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни товару за державним контрактом.
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно таких питань:
чи можливо укладення Агенцією додаткової угоди до державного контракту (договору), якою передбачати зміну ціни товару за державним контрактом у зв’язку зі зміною витрат виконавця на придбання іноземної валюти за курсом вищим ніж встановлено умовами державного контракту;
чи може збільшення ціни товару за державним контрактом в зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти перевищувати відсоток коливання курсу іноземної валюти, встановленого Національного Банку України, за аналогічний період.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Інформуємо, що відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bde98f4f-431e-44c4-bc0d-02681f887cd2&lang=uk-UA
Питання зміни істотних умов державних договорів (контрактів) укладених на закупівлю озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд викладені в п. 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275), а саме: істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника;
- поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
- продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
- погодження зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) в бік зменшення - у разі встановлення в державному контракті (договорі) порядку зміни вартості (ціни);
- зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”;
- зміни ціни в державному контракті (договорі), під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри предмета державного контракту (договору) під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до вимог п. 43 Постанови № 1275 порядок проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд , у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках. Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
22.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна бути уповноважена особа (особи), яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», наказом Держфінмоніторингу від 15.12.2021 №141 визначено уповноваженими особами, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель (далі – уповноважені особи) в Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) працівників шляхом покладення на них (працівників) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи.
Відповідно до наказу Держфінмоніторингу визначені уповноважені особи забезпечують з 01 січня 2022 року організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель у Державній службі фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних документів.
Разом з тим, у абзаці першому пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
- посадового окладу;
- надбавки за ранг державного службовця;
- надбавки за вислугу років;
- місячної або квартальної премії;
- компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою;
- грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Водночас додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи), передбачені абзацом восьмим пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» у 2024 році держслужбовцям таких держорганів не виплачуються.
Враховуючи вищевикладене та з метою виконання Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Державній службі фінансового моніторингу України листом Мінекономіки від 19.01.2024 № 4707-05/4784-03, що додається.
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки звернулося листом від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 (додається) до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати роз’яснення щодо оплати праці працівникам на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Після надходження відповіді від НАДС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано.
|
|
|
06.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2024,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbff0ebf-7208-4864-a2fd-dd3887df9ac4&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран
Як бути державному замовнику, який здійснює закупівлю для потреб оборони за Постановою №1275? Як відхилити учасника який пропонує товар з Ірану, якщо такої підстави в Постанові№1275 для відхилення немає. Чи можна встановити додаткові вимоги наприклад в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Окрім цього звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275.
Згідно із пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р.,№ 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Окрім цього відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється: здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року.
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Також із 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 із змінами (далі – постанова № 1178, Особливості № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Пунктом 44 Особливостей № 1178 передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі законодавства у сфері публічних закупівель у порядку, встановленому таким законодавством. При цьому кожен із передбачених пунктом 8 Особливостей 1275 способів здійснення закупівель містить посилання на відповідні умови щодо порядку та нормативного регулювання їх проведення.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|