|
|
02.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 20 частини п'ятої статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.
Закон не встановлює спосіб підтвердження постачальником такого досвіду.
Крім того, конструкція цієї норми допускає двояке трактування: товари, роботи та послуги, необхідні лише для «науково-технічних та/чи інженерних послуг» чи і для «буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин…»,
У зв’язку з чим, прошу надати відповіді на наступні питання.
За цією нормою можна закуповувати товари, роботи, послуги які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки, буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки чи які необхідні окремо для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки та окремо для буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки?
Якими саме документами має бути підтверджено досвід роботи постачальника в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
01.10.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ
щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі
Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі.
Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання:
Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку?
І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку?
Прошу розглянути даний лист – звернення.
Уповноважена особа
Управління освіти, молоді та спорту
Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023, 1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAВодночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
20.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13-11 постанови від 02.08.2022 № 861 встановлено, що Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Просимо роз’яснити:
Чи повинні надавати вищезазначені документи у складі своїх тендерних пропозицій учасники, які пропонують для постачання товари, роботи чи послуги, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо ступеню локалізації) та заапиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
|
|
|
17.09.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року.
Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання:
Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96 |
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В ході виконання робіт у Замовника з’явилась потреба у приєднанні об’єкту будівництва до електричних мереж ДТЕК, який згідно Зведеного переліку природних монополій 2024 є монополістом з розподілу електричної енергії по м. Київ, (код за ДК 021:201565310000-9 Розподіл електричної енергії), і власником цих мереж.
Питання: чи має право замовник укласти прямий договір за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок, користуючись пп.5 п.13 Особливостей, на підставі
Додатка до постанови НКРЕКП 13.11.2018 № 1411 «Місця провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ
1. Територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Чи необхідно в даному випадку проводити відкриті торги за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ce44f81-aed6-42c6-826d-328e8fb03d15&lang=uk-UAБудь - які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|