|
|
01.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Було укладено додаткову угоду (Істотні умови договору не змінено - предмет, ціна та строки виконання не змінні).
Чи потрібно дану угоду публікувати в ПРОЗОРО?
Якщо потрібно то яким чином її опублікувати, якщо під час публікації потрібно вибрати пункт відповідно до ч.4 ст.36 Закону. Але жоден пункт не підпадає під нашу зміну
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міське комунальне унітарне підприємство, як одержувач бюджетних коштів, в межах своєї компетенції звертається до вас з наступного питання.
Для виконання покладених на підприємство завдань з забезпечення належної експлуатації мереж зовнішнього освітлення міста, підприємством проводяться публічні закупівлі, у відповідності до вимог, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема електричної енергії у великих обсягах, послуги з перетікання реактивної енергії, послуги з розподілу електричної енергії тощо.
Відповідно до нової редакції закупівлі, зокрема ч.10.ст. забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Таким чином, застосувати ст. 631 ЦКУ, наприклад під час проведення переговорної процедури закупівлі вже не уявляється можливим та всупереч Закону.
Враховуючи потреби в електричній енергії на 2021 рік, в кількісному еквіваленті то попередньо вартість закупівлі, що перевищуватиме 133 тис. євро, процедура проводитиметься з публікацією на англійській мові, так званні «міжнародні торги». З огляду на те, що процедура у часі досить тривала (понад 50 днів), а також враховуючи, фактор ризику, що торги можуть не відбутися, й тягне за собою відрахування ще 50 днів, підприємство планує розпочати публічні закупівлі вже наприкінці вересня поточного року, для потреб на 2021 рік. Таке рішення замовника потребує отримання відповіді на деякі нижченаведені питання. Слід зауважити, що 20% від попередніх договорів, як правило вистачає для оплати послуг з постачання, перетікання та розподілу електричної енергії на 2 календарних тижня.
Відповідно до листа Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Щодо планування закупівель» опублікованого 03.09.2020р. замовник, який є розпорядником бюджетних коштів, (одержувачем бюджетних коштів) може здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів). Водночас після затвердження та доведення постійного кошторису на рік, обрання і проведення способів закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, здійснених відповідно до тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів), керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
В іншому випадку за наявності тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) замовник може здійснювати закупівлю планової потреби у товарах, роботах і послугах на рік. При цьому у проекті договору про закупівлю та договорі про закупівлю такий замовник може визначити умову взяття зобов'язань щодо сплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми в тимчасовому кошторисі, та передбачити умову щодо оплати залишку суми договору виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів).
З огляду на положення даного листа Уповноваженого органу в сфері публічних закупівель, просимо, Вас як Уповноваженого органу, повідомити та надати рекомендації з наступних питань:
1. У який спосіб та на підставі якого документу замовнику розпочати наприкінці вересня поточного року закупівлю електричної енергії за відкритими торгами (розподілу та перетікання енергії за переговорною) не маючи тимчасовий чи постійний кошторис, щоб передбачити закупівлю, в Річному плані (зазначивши очікувану вартість, джерело фінансування, тощо)?
З даного питання звертадися до міської ради м. Вінниці, але нажаль зазначили про необхідність звертання до Вас,як Уповноваженого органу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
При цьому відповідь щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України розглянута у запиті № 815/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d26bd4-4fb9-4f22-834d-1ec844f23c3c&lang=uk-UA
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться:
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів);
- об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України.
Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України.
Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
19.09.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було проведено тендер на виконання робіт з реконструкції стадіону протягом 2019-2020рр. Кошти на реконструкцію передбачалися з місцевого бюджету -8 639 778 грн. та Державного фонду регіонального розвитку 20 159 482 грн.
На 2019 рік передбачено: місцевий бюджет - 3 828 985 грн.,ДФРР -11 134 798 грн.
Наразі за результатами тендерної процедури, з переможцем тендеру плануємо уклладати договір на виконання робіт.
На 2019 рік згідно вказаного, в тендерній документації, переліку робіт потрібноо укласти договір на суму 14 963 783 грн. Однак станом на сьогодні кошти ДФРР на рахунок Замовника, ще не надійшли. Виникає питання чи можемо ми укласти договір на виконання робіт з реконструкції на суму коштів передбачену лише місцевим бюджетом у сумі 3 828 985 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 246/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d82296e3-6fce-40d3-9038-1e83181dcad3&lang=uk-UA
Поряд з цим питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
|