|
04.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Замовник 28.10.19 публікує план на очікувану вартість 175 000 грн, потім створює закупівлю на 1 послугу з тією ж очікувану вартість. А станом на 04.11.19 р у замовника постала потреба додати ще одну послугу до даної закупівлі (у зв'язку з тим,що відкриті торги, які були оголошені раніше, де послуга також була одна,не відбулась, а послуга конче потрібна) та збільшити відповідно очікувану вартість та кількість послуг з внесенням відповідних змін відповідно до ЗУ. Постала потреба в зміні плана закупівлі, але внести зміни виявилось неможливим.Відсутня функціональна можливість редагування після створення закупівлі. Поясніть будь ласка чому ДП Прозорро не дотримується вимог закону "Про публічні закупівлі", а саме ст. 4, 18,23? Відповідно до якої норми закону відсутня можливість редагування річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA у запиті 645/2019.
Також зазначаємо посилання на актуальні статті ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
|
|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна закупляти б/у техніку через ел систему закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 245/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a51fe563-8c09-422f-b108-eeb9ca233705&lang=uk-UA
|
|
17.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
надати інформацію про наявність органів (установ) на території України, що виконують роботи (надають послуги) з:
- проведення робіт з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності (Випробувального центру Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду;
- проведення робіт з внесення змін, що стосуються акредитації;
- проведення робіт з розширення сфери акредитації;
- проведення робіт з прийняття рішення щодо моніторингу шляхом здійснення нагляду (з розширенням сфери акредитації) за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності (Випробувального центру Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) вимогам акредитації, щодо внесення змін, що стосуються акредитації, звіту щодо проведення спостереження за оцінюванням.
Для проведення переговорної процедури закупівлі з підстави, передбаченої абз.4 п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме – відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання щодо надання документального підтвердження, що Національне агентство з акредитації України є єдиним органом, що проводить акредитацію лабораторії, не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
21.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Підкажіть будь ласка чи існує інформація за 2016-2017 рр. стосовно розподілу коштів публічних закупівель за галузями економіки? Якщо так, як отримати до неї доступ.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Принагідно інформуємо, що на сайті Мінекономрозвитку у рубриці “Політика” підрубці “Звіти сфери публічних закупівель” розміщений за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=86f9b4de-bb4c-4004-a563-cd4fe4fa4773&title=ZvitSferiPublichnikhZakupivelZa2017-Rik звіт сфери публічних закупівель за 2017 рік, який містить інформацію щодо аналізу основних показників діяльності сфери публічних закупівель. В даному звіті проаналізовано закупівлі, що регулюються Законом та закупівлі, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону в розрізі закупівель проведених із використанням електронної системи закупівель та без використання електронної системи, шляхом укладання прямих договорів із звітуванням про такі договори.
Водночас для отримання інформації щодо закупівель можна скористатись модулем аналітики за посиланням https://bi.prozorro.org (далі – модуль аналітики). Завдяки модулю аналітики є змога аналізувати в режимі онлайн усі закупівлі, що проводяться через електронну систему закупівель. Модуль аналітики має широкий функціонал та дає можливість здійснювати глибокий аналіз та моніторинг публічних закупівель. Зокрема, в модулі аналітики відображається інформація про замовників, учасників та переможців закупівель (їх коди ЄДРПОУ та контактна інформація), предмет закупівлі, суми договорів та інше. Крім того, в модулі аналітики завдяки фільтру можна відсортувати предмети закупівлі по групам товарів, надання послуг або виконання робіт.
Разом з тим, згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|