Міністерство економіки України
- Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility”
- Гуманітарне розмінування
- Інтелектуальна власність
- Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
- Новини та анонси
- Нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності
- Апеляційна палата
- Підтримка винахідництва, інновацій
- Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав
- Державний нагляд (контроль) у сфері інтелектуальної власності
- Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування
- Промислова політика
- Визначення ступеня локалізації виробництва товарів під час публічних закупівель
- Фактична ціна реалізації природного газу
- Смартспеціалізація
- Гранти для переробних підприємств
- Фактична ціна реалізації руд заліза
- Зроблено в Україні
- Формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
- Запит до Департаменту розвитку реального сектору економіки щодо формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату
- Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України
- Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних
- Величина коригуючого коефіцієнту, що застосовується до ставки рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами
- Корпоративне управління та реформування державної власності
- Управління державною власністю
- Питома вага державного сектору в економіці
- Об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
- Здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання державного сектору економіки
- Реформування суб’єктів господарювання державного сектору економіки
- Фінансове планування підприємств
- Подання звітності в електронному вигляді
- Державне майно
- Документи
- Управління державною власністю
- Економіка оборони і безпеки
- Інноваційна діяльність
- Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Управління публічними інвестиціями
- Проєкт «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE)
- Співробітництво між Україною, ЄС та Світовим банком щодо підтримки УДФ в Україні
- Державно-приватне партнерство
- Державна інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Інструменти залучення інвестицій
- Управління державними інвестиційними проектами
- Нормативно-правові акти
- Діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні - Звіт Світового банку
- Методичні рекомендації та роз'яснення
- Перелік державних інвестиційних проектів
- Моніторинг стану виконання та реалізації державних інвестиційних проектів
- Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів
- Умови праці
- Трудова міграція
- Публічні закупівлі
- Соціальний діалог
- Сфера зайнятості
- Адміністративні послуги
- Розвиток торгівлі та захист прав споживачів
- Регуляторна діяльність
- Перелік регуляторних актів Міністерства економіки України
- Нормативно-правові акти
- Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
- Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів
- Проекти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші супровідні документи
- Дозвільна система та ліцензування у сфері господарської діяльності
- Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
- Міжнародна торгівля
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Критичний імпорт
- Інформація щодо стану використання експортно-імпортних квот
- Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Середні рівні цін на кольорові метали за результатами моніторингу цін на Лондонській біржі металів та Нью-Йоркській торговій біржі
- Форма звіту про обсяги імпорту (експорту) спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- Середньоарифметичні значення цін товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками
- Підтримка експорту
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Опитування щодо оновлення Експортної стратегії України
- Моніторинг реалізації Експортної стратегії України (exportstrategy.me.gov.ua)
- Нормативно-правові акти
- Інформаційні матеріали
- Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії
- Інформаційні матеріали
- Сектор “Технічне обслуговування повітряних суден”
- Сектор Інформаційно-комунікаційні технології
- Сектор туризму
- Сектор машинобудування
- Сектор харчової та переробної промисловості
- Cектор «Креативні індустрії»
- Крос-сектор «Вдосконалення навичок»
- Крос-сектор «Торговельна інформація та просування експорту»
- Крос-сектор «Інновації для експорту»
- Крос-сектор «Транспортування та спрощення умов торгівлі»
- Виконання Експортної стратегії України
- Ринки у фокусі
- Рада з міжнародної торгівлі
- Інституційна підтримка експорту
- Виставково-ярмаркова діяльність
- Інформація для бізнесу
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Преференційні торговельні угоди
- Генералізовані системи преференцій
- Регіональні торговельні угоди
- Економічні дослідження
- Чинні регіональні торговельні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія
- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки
- Діяльність України у Світовій організації торгівлі
- Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування
- Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі
- Багатосторонні переговори
- Структуровані дискусії заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища
- Обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства
- Доха раунд
- Електронна комерція
- Внутрішнє регулювання у сфері послуг
- Робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств
- Сприяння інвестуванню заради розвитку
- Розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері
- Участь України в роботі регулярних органів СОТ
- Регулювання товарного біржового ринку
- Торговельний захист
- Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС
- Комунікаційні заходи з євроінтеграції за участі Мінекономіки
- Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Комітет асоціації Україна - ЄС у торговельному складі
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС
- Імплементація Угоди про асоціацію в торговельній та економічній сферах
- Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
- Євроатлантична інтеграція
- Річні національні програми співробітництва України з НАТО
- Рада Україна – НАТО
- Конференція національних директорів з озброєння (CNAD) НАТО
- Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО
- Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року
- Міжвідомча експертна група з координації співробітництва України з НАТО в економічній сфері (МЕГ)
- Саміти НАТО
- Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Зона вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Телефонна лінія для надання роз'яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Технічне регулювання
- Технічні регламенти
- Переліки національних стандартів під технічні регламенти
- Метрологія
- Оцінка відповідності
- Акредитація органів з оцінки відповідності
- Стандартизація
- Припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)
- Галузеві стандарти затверджені Держстандартом (Держспоживстандартом)
- Нормативно-правові акти
- Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються)
- Роз’яснення щодо обов’язкового застосування офіційних текстів національних, міжнародних чи європейських стандартів
- Прийняття та скасування національних стандартів (архів на 01.01.2015)
- Міжнародне співробітництво
- Загальна інформація щодо сфери технічного регулювання
- Національні класифікатори
- Оголошення
Огляд торговельної політики Японії
17.03.2017 | 11:30 | Департамент доступу до ринків та взаємодії з СОТПід час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики 8 та 10 березня 2017 року проводився черговий тринадцятий Огляд торговельної політики Японії. Члени СОТ мали можливість проаналізувати останні досягнення економічної, торговельної та інвестиційної політики цієї країни та оцінити її вплив на міжнародну торгівлю. Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Японії (документ WT/TPR/G/351) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/351), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших країн, та відповіді на них від Японії.
Японія є одним із найбільших та важливих торговельних партнерів для багатьох членів СОТ. Ця країна займає четверте місце в світі за обсягами імпорту та експорту товарів і послуг, є лідером у виробничій сфері та впровадженні інновацій, бере активну участь у глобальних ланцюгах створення доданої вартості.
За час, що минув після проведення попереднього огляду, Японія продовжувала долати серйозні економічні та демографічні виклики: повільне зростання ВВП, наявність дефіциту бюджету, скорочення обсягів імпорту та експорту, старіння та зменшення чисельності населення. Для подолання цих викликів учасники засідання закликали Японію продовжувати реалізацію троьх намічених напрямів “абеноміки1”, зокрема впроваджувати структурні реформи, що дозволить ще більше лібералізувати торгівлю та ліквідувати нетарифні бар’єри. У відповідь представники делегації Японії завірили членів СОТ у прагненні Уряду активізувати економіку країни і створити нові стимули розвитку.
Члени СОТ позитивно оцінювали стан реалізації реформ у багатьох сферах Японії, включаючи сільське господарство, а також намагання Японії збільшити участь жінок на ринку праці. Відзначалося неухильне дотримання Японією своїх зобов’язань в рамках багатосторонньої торговельної системи та прагнення до лібералізації торгівлі. Багато учасників зазначали про провідну та конструктивну роль Японії у проведенні багатосторонніх переговорів в рамках СОТ, зокрема і в досягненні домовленості щодо розширення переліку товарів, включених до Угоди СОТ про інформаційні технології. Представники багатьох країн, що ровиваються, висловлювали вдячність Японії за надання технічної допомоги та можливість використання преференційних схем, що передбачають безмитний режим без квотування та підтримку ровитку торгівлі.
Крім того, члени СОТ відмічали наміри Японії продовжувати процес укладення угод про економічне співробітництво та інвестиції, які можуть доповнити багатосторонню торговельну систему у напрямі розвитку вільної торгівлі.
Водночас рівень надходження прямих іноземних інвестицій до Японії залишається незначним. Відзначаючи останні ініціативи Японії щодо залучення прямих іноземних інвестицій, деякі учасники висловлювали занепокоєння щодо існування проблемних питань доступу до ринку, а також регуляторних вимог, які ускладнюють можливість створення спільних підприємств іноземними та місцевими фармацевтичними компаніями. Також, вітаючи реалізацію Японією реформ, спрямованих на спрощення участі малих та середніх підприємств у державних закупівлях, члени СОТ звертали увагу представників делегації Японії на необхідності подальшого удосконалення закупівельного процесу, у тому числі адміністративних процедур і правил, з метою забезпечення більшої прозорості та збільшення конкуренції з іноземними компаніями. В цілому наголошувалося на необхідності створення більш передбаченого інвестиційного режиму, ефективного корпоративного управління та дружнього до бізнесу регулювання. У своїй відповіді Глава делегації Японії запевнив членів СОТ, що Уряд Японії намагається зробити Японію “країною, найбільш дружньою до бізнесу у світі”.
Що стосується окремих заходів торговельної політики, то більшість учасників засідання позитивно оцінювали зусилля Японії у напрямі спрощення митних процедур, у тому числі впровадження програми авторизованих економічних операторів, а також відзначали передбачуваність тарифного режиму Японії. Так, понад 98 відсотків тарифів є зв’язаними, а різниця між середньою зв’язаною ставкою та ставкою, що застосовується, є незначною. Водночас, висловлювалися деякі занепокоєння щодо відносно високих тарифів на сільськогосподарську продукцію та деякі промислові товари. Члени СОТ пропонували Японії знизити тарифні піки, зв’язати всі тарифні лінії та забезпечити подальше спрощення їх тарифної структури. Коментуючи санітарні та фітосанітарні заходи, а також заходи технічного регулювання, деякі учасники висловлювали занепокоєність щодо додаткових витрат, які несуть експортери у зв’язку з необхідністю забезпечення процедур відповідності, через те, що деякі вимоги Японії у цій сфері є більш жорсткими, ніж міжнародні стандарти.
Також зазначалося про наявність проблемних питань у сфері інтелектуальної власності, з якими стикаються компанії через порушення їх прав, що призводить до значних економічних збитків. Тому члени СОТ закликали Японію активізувати зусилля, спрямовані на забезпечення захисту прав інтелектуальної власності та боротьбу з контрафактною продукцією, а також вислювали зацікавлення щодо результатів нещодавньої патентної реформи, нового закону про комерційну таємницю та рівня захисту географічних зазначень.
Серед окремих секторів Японії найбільший інтерес членів СОТ зосереджувався на сільському господарстві. Акцентувалася увага на тому, що Японія продовжує вживати багато захисних заходів, таких як високі тарифи, контроль цін та імпорту, високий рівень внутрішньої підтримки, що може порушувати торгівлю та створювати значні бар`єри для доступу до ринку. Тому учасники засідання закликали Японію збільшити прозорість її сільськогосподарської політики, у тому числі шляхом своєчасного подання нотифікацій, а також впровадити реформи у цьому секторі з метою лібералізації торгівлі.
Глава делегації Японії та учасники засідання також підкреслювали, що Японія не є прибічником використання заходів торговельного захисту, хоча у відповідь на дії інших держав кількість антидемпінгових ініціатив збільшилась з двох у 2014 році до шести у 2016 році.
Ураховуючи те, що Японія є важливим торговельним партнером для України2, Мінекономрозвитку разом з зацікавленими центральними органами виконавчої влади було підготовлено письмові запитання і від української сторони, про які було зазначено у виступі представника України під час засідання.
Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики зазначила про ефективність механізму огляду торговельної політики, який допомагає членам СОТ оцінити та вдосконалити їх торговельну політику та посилити багатосторонню торговельну систему, і висловила сподівання, що проведення тринадцятого Огляду торговельної політики буде корисним як для Японії, так і для подальшого розвитку міжнародної торгівлі.
_____________________
1 "Абеноміка" - це поняття, яке характеризує нову економічну стратегію розвитку Японії, що була впроваджена наприкінці грудня 2012 із початком роботи другого Уряду Прем'єр-міністра Японії Абе. Вона складається з 3-х основних напрямків: 1) агресивна грошово-кредитна політика, направлена на сприяння доступу до ресурсів та покращення якісних характеристик системи; 2) гнучка фіскальна політика, яка поєднує короткотермінову стратегію відновлення економічного зростання та визначає цілі фіскальної консолідації на середньорічну перспективу; 3) стратегія економічного зростання, яка передбачає низку комплексних поглиблених структурних реформ, націлених на стимулювання довготермінового економічного розвитку та заохочення приватних інвестицій. Більш детальну інформацію про "абеноміку" можна знайти за посиланням.
2 2017 рік, у якому відзначається 25-а річниця встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією, Указом Президента України від 11.01.2017 №1 оголошено Роком Японії в Україні.