Під час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики 8 та 10 березня 2017 року проводився черговий тринадцятий Огляд торговельної політики Японії. Члени СОТ мали можливість проаналізувати останні досягнення економічної, торговельної та інвестиційної політики цієї країни та оцінити її вплив на міжнародну торгівлю. Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Японії (документ WT/TPR/G/351) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/351), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших країн, та відповіді на них від Японії.

Японія є одним із найбільших та важливих торговельних партнерів для багатьох членів СОТ. Ця країна займає четверте місце в світі за обсягами імпорту та експорту товарів і послуг, є лідером у виробничій сфері та впровадженні інновацій, бере активну участь у глобальних ланцюгах створення доданої вартості.

За час, що минув після проведення попереднього огляду, Японія продовжувала долати серйозні економічні та демографічні виклики: повільне зростання ВВП, наявність дефіциту бюджету, скорочення обсягів імпорту та експорту, старіння та зменшення чисельності населення. Для подолання цих викликів учасники засідання закликали Японію продовжувати реалізацію троьх намічених напрямів “абеноміки¹”, зокрема впроваджувати структурні реформи, що дозволить ще більше лібералізувати торгівлю та ліквідувати нетарифні бар’єри. У відповідь представники делегації Японії завірили членів СОТ у прагненні Уряду активізувати економіку країни і створити нові стимули розвитку.

Члени СОТ позитивно оцінювали стан реалізації реформ у багатьох сферах Японії, включаючи сільське господарство, а також намагання Японії збільшити участь жінок на ринку праці. Відзначалося неухильне дотримання Японією своїх зобов’язань в рамках багатосторонньої торговельної системи та прагнення до лібералізації торгівлі. Багато учасників зазначали про провідну та конструктивну роль Японії у проведенні багатосторонніх переговорів в рамках СОТ, зокрема і в досягненні домовленості щодо розширення переліку товарів, включених до Угоди СОТ про інформаційні технології. Представники багатьох країн, що ровиваються, висловлювали  вдячність Японії за надання технічної допомоги та можливість використання преференційних схем, що передбачають безмитний режим без квотування та підтримку ровитку торгівлі.

Крім того, члени СОТ відмічали наміри Японії продовжувати процес укладення угод про економічне співробітництво та інвестиції, які можуть доповнити багатосторонню торговельну систему у напрямі розвитку вільної торгівлі.

Водночас рівень надходження прямих іноземних інвестицій до Японії залишається незначним. Відзначаючи останні ініціативи Японії щодо залучення прямих іноземних інвестицій, деякі учасники висловлювали занепокоєння щодо існування проблемних питань доступу до ринку, а також регуляторних вимог, які ускладнюють можливість створення спільних підприємств іноземними та місцевими фармацевтичними компаніями. Також, вітаючи реалізацію Японією реформ, спрямованих на спрощення участі малих та середніх підприємств у державних закупівлях, члени СОТ звертали увагу представників делегації Японії на необхідності подальшого удосконалення закупівельного процесу, у тому числі адміністративних процедур і правил, з метою забезпечення більшої прозорості та збільшення конкуренції з іноземними компаніями. В цілому наголошувалося на необхідності створення більш передбаченого інвестиційного режиму, ефективного корпоративного управління та дружнього до бізнесу регулювання. У своїй відповіді Глава делегації Японії запевнив членів СОТ, що Уряд Японії намагається зробити Японію “країною, найбільш дружньою до бізнесу у світі”.

Що стосується окремих заходів торговельної політики, то більшість учасників засідання позитивно оцінювали зусилля Японії у напрямі спрощення митних процедур, у тому числі впровадження програми авторизованих економічних операторів, а також відзначали передбачуваність тарифного режиму Японії. Так, понад 98 відсотків тарифів є зв’язаними, а різниця між середньою зв’язаною ставкою та ставкою, що застосовується, є незначною. Водночас, висловлювалися деякі занепокоєння щодо відносно високих тарифів на сільськогосподарську продукцію та деякі промислові товари. Члени СОТ пропонували Японії знизити тарифні піки, зв’язати всі тарифні лінії та забезпечити подальше спрощення їх тарифної структури. Коментуючи санітарні та фітосанітарні заходи, а також заходи технічного регулювання, деякі учасники висловлювали занепокоєність щодо додаткових витрат, які несуть експортери у зв’язку з необхідністю забезпечення процедур відповідності, через те, що деякі вимоги Японії у цій сфері є більш жорсткими, ніж міжнародні стандарти.

Також зазначалося про наявність проблемних питань у сфері інтелектуальної власності, з якими стикаються компанії через порушення їх прав, що призводить до значних економічних збитків. Тому члени СОТ закликали Японію активізувати зусилля, спрямовані на забезпечення захисту прав інтелектуальної власності та боротьбу з контрафактною продукцією, а також вислювали зацікавлення щодо результатів нещодавньої патентної реформи, нового закону про комерційну таємницю та рівня захисту географічних зазначень.

Серед окремих секторів Японії найбільший інтерес членів СОТ зосереджувався на сільському господарстві. Акцентувалася увага на тому, що Японія продовжує вживати багато захисних заходів, таких як високі тарифи, контроль цін та імпорту, високий рівень внутрішньої підтримки, що може порушувати торгівлю та створювати значні бар`єри для доступу до ринку. Тому учасники засідання закликали Японію збільшити прозорість її сільськогосподарської політики, у тому числі шляхом своєчасного подання нотифікацій, а також впровадити реформи у цьому секторі з метою лібералізації торгівлі.

Глава делегації Японії та учасники засідання також підкреслювали, що Японія не є прибічником використання заходів торговельного захисту, хоча у відповідь на дії інших держав кількість антидемпінгових ініціатив збільшилась з двох у 2014 році до шести у 2016 році.

Ураховуючи те, що Японія є важливим торговельним партнером для України², Мінекономрозвитку разом з зацікавленими центральними органами виконавчої влади було підготовлено письмові запитання і від української сторони, про які було зазначено у виступі представника України під час засідання.

Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики зазначила про ефективність механізму огляду торговельної політики, який допомагає членам СОТ оцінити та вдосконалити їх торговельну політику та посилити багатосторонню торговельну систему, і висловила сподівання, що проведення тринадцятого Огляду торговельної політики буде корисним як для Японії, так і для подальшого розвитку міжнародної торгівлі.

_____________________

¹ "Абеноміка" - це поняття, яке характеризує нову економічну стратегію розвитку Японії, що була впроваджена наприкінці  грудня 2012 із початком роботи другого Уряду Прем'єр-міністра Японії Абе. Вона складається з 3-х основних напрямків: 1) агресивна грошово-кредитна політика, направлена на сприяння доступу до ресурсів та покращення якісних характеристик системи; 2) гнучка фіскальна політика, яка поєднує короткотермінову стратегію відновлення економічного зростання та визначає цілі фіскальної консолідації на середньорічну перспективу; 3) стратегія економічного зростання, яка передбачає низку комплексних поглиблених структурних реформ, націлених на стимулювання довготермінового економічного розвитку та заохочення приватних інвестицій. Більш детальну інформацію про "абеноміку" можна знайти за посиланням.

² 2017 рік, у якому відзначається 25-а річниця встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією, Указом Президента України від 11.01.2017 №1 оголошено Роком Японії в Україні.