Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго вечора, допоможіть, будь-ласка, у вирішення такого питання: Відповідно до затвердженої цільової Програми наш департамент закуповує послуги туристичних агенсств по забезпеченню організації міжнародних відряджень міського голови та офіційних делегацій Дніпровської міської ради. У тендерного комітету замовника не має чіткого розуміння кількості поїздок на весь рік та кількості осіб делегацій, у зв'язку з тим, що деякі поїздки виникають "спонтанно" після офіційного запрошення від контрагентів (наприклад міст-побратимів). Яким чином можна прописати у технічному завданні можливість додаткових поїздок? Чи суперечить чинномі законодавству про здійснення публічних закупівель визначення приблизних (орієнтованих) кількісних характеристик до даного предмету закупівлі? Прошу Вас надати відповідь у найкоротші терміни. Заздалегідь дуже вдячний за співпрацію.

Відповідь

28.11.2016

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

8189 / 7970

З метою запобігання порушень законодавства України, в частині виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України, просимо надати роз'яснення стосовно форм і порядку публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів. У Інформаційному листі МЕРТ “Щодо надання роз’яснень” №3302-06/26924-07 від 19.08.2016 повідомлялося, що суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75 Господарського Кодексу України в разі закупівлі ними товарів, робіт, послуг на понадпорогові суми (згідно Закону України “Про публічні закупівлі”), повинні публікувати звіти про укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, а також інформацію щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу. Також зазначалося, що ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Наказом МЕРТ №477 від 18.03.2016 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» затверджено, що інформація про публічні закупівлі, яка формується в електронній системі закупівель, це інформація про закупівлі, яка підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до Закону. Наказом МЕРТУ №490 від 22.03.2016р. затверджені форми документів в сфері публічних закупівель відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, які стосуються проведення процедур закупівель в електронній системі закупівель Замовниками у відповідності із Законом. Наказом МЕРТУ №473 від 18.03.2016р. визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua. Для публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua, ДП «КБ «Південне» було здійснено реєстрацію на авторизованому електронному майданчику за всіма рівнями акредитації відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", який забезпечує проведення публічних закупівель із використанням системи PROZORRO - "Zakupki UA". В процесі тестування вищезазначеного електронного майданчика, з’ясувалося, що публікація звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств технічно не передбачена електронною системою закупівель. Також, технічно не передбачена можливість публікації в електронній системі закупівель Інформації щодо змін істотних умов договорів. У відповідності з Інструкцією користувачам, яка надається на електронному майданчику передбачено публікувати звіти про укладені договори, в разі проведення процедур закупівель відповідно до Закону. Виходячи з вищезазначеного, на даний момент ДП «КБ «Південне» не має технічної можливості здійснювати публікацію відповідно до статті 75 Господарського Кодексу України звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на авторизованих електронних майданчиках, які забезпечують проведення публічних закупівель (процедур закупівель) із використанням системи PROZORRO у відповідності із Законом. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо подальших дій.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків.

При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації.

Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори.

Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу.

З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі звертатися до ДП “Прозорро”.

22.10.2018

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

8169 / 8137

Замовником у 2008 році був укладений ліцензійний договір на надання послуг без проведення відповідної процедури закупівлі (прямий договір), оскільки дія Тимчасового положення не поширювалась на випадки, коли предметом закупівлі були послуги відповідно до ліцензійного договору. Наразі є потреба здійснити додаткову закупівлю послуг в того самого постачальника. Питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі із застосуванням пункту 5 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (потреба здійснити додаткову закупівлю) і укласти додаткову угоду до ліцензійного договору, укладеного у 2008 році?

Відповідь

Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).

Водночас Закон не містить обмежень щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону щодо товарів, робіт чи послуг, придбаних замовником до набрання чинності Закону.

При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

26.01.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

8169 / 7861

Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита. Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього. Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір. Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України. Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів. Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій. У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.

Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.

Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).

Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.

13.02.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

8167 / 7813

Детальний опис питання наведено у листі, що додається.

Відповідь