|
14.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення, чи входить до компетенції тендерного комітету складання та оприлюднення додатку до річного плану закупівель, оскільки статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» такий функціональний обов’язок не передбачено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до
пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
При цьому згідно з пунктом другим Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель, а також забезпечення оприлюднення інформації щодо публічних закупівель, належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
Ураховуючи зазначене, у разі якщо замовником заплановано проведення закупівель у порядку, встановленому Законом, та утворено тендерний комітет або визначено уповноважену особу, відповідні функції щодо складання та оприлюднення річного плану та додатку до нього покладаються на тендерний комітет або уповноважену особу.
Разом з тим, виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго вечора, допоможіть, будь-ласка, у вирішення такого питання:
Відповідно до затвердженої цільової Програми наш департамент закуповує послуги туристичних агенсств по забезпеченню організації міжнародних відряджень міського голови та офіційних делегацій Дніпровської міської ради. У тендерного комітету замовника не має чіткого розуміння кількості поїздок на весь рік та кількості осіб делегацій, у зв'язку з тим, що деякі поїздки виникають "спонтанно" після офіційного запрошення від контрагентів (наприклад міст-побратимів). Яким чином можна прописати у технічному завданні можливість додаткових поїздок? Чи суперечить чинномі законодавству про здійснення публічних закупівель визначення приблизних (орієнтованих) кількісних характеристик до даного предмету закупівлі? Прошу Вас надати відповідь у найкоротші терміни. Заздалегідь дуже вдячний за співпрацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
24.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація 1: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (32.30.1) на суму 45000,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (32.30.1) для цієї ж ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 30000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Ситуація 2: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (31.09.1) на суму 46300,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (31.09.1) але для іншої ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 17000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Питання: Чи потрібно розміщувати у таких випадках звіти про укладені договори в системі електронних закупівель, згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В 2016р. замовник уклав договір на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будинок" на 10млн.грн. В кінці 2016р. виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на сумму 5млн.грн. З попереднім виконавцем проведено переговорну процедуру відповідно до п. 6 ст. 35 Закону та укладено договір на суму 5млн.грн. В 2017 р. знов виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на суму 4млн.грн.
Питання: можливо проведення другої переговорної процедури з попереднім виконавцем? (В п.6 ст.35 Закону зазначено, що загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору, можливість або заборона проведення декількох переговорних процедур п.6 не зазначена.) Якщо з цього приводу були роз'яснення, прошу надати посилання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
04.05.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу Вас надати роз’яснення щодо частини 5, статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме :
Частина п’ята статті 2 Закону визначає, що особливості здійснення процедур закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів), встановлюються окремими законами.
Чи існують якісь інші окремі закони, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з яких необхідно здійснювати процедури закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Разом з тим, згідно з абзацом п’ятим частини п’ятої статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених Законом, встановлюються окремими законами зокрема для телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв'язку та послуг Інтернет-провайдерів).
Водночас за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2744&skl=9 проект Закону “Про особливості здійснення процедур державної закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів для розповсюдження радіо- та телепрограм (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів)” від 27.04.2015 № 2744 відкликано з розгляду.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067/2011, основним завдання НКРЗІ є забезпечення проведення єдиної державної політики з питань державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації та розвитку інформаційного суспільства, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв'язку.
У свою чергу, відповідно до Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв’язку є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеним питанням додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|