|
|
30.08.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На закупку продуктів харчування в школах виділенр 1200000 грн. Чи обовя bзково проводити відкриті торги, або розбити на окремі лоти до 200 000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1
|
|
|
07.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після завершення процедури торгів (укладення договорів та їх оприлюднення - роботи за договорими не були розпочаті) було виявлено порушення законодавства з питань публічних закупівель, які неможливо усунути ( ст. 31 Закону України "Про публичні закупівлі"), а саме, виявлено, що при створенні оголошення про закупівлю не було накладено цифровий підпис. Що робити в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 747/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb6fcdd8-7571-4651-ba05-0a5d406e4aba&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
17.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень нормативно-правових актів, якими керуються Державні казначейські служби при реєстрації договорів, виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів повинні бути здійснені з міського бюджету за статтями, передбаченими на капітальні видатки.
Замовник планує визначити предмет закупівлі на виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів як послуга за кодом, наприклад, 50110000-9 (ДК 021-2015) “Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання”. Тому, з урахуванням наявного цільового фінансування по статтям, передбачених на капітальні видатки, зареєструвати договір в органах державної казначейської служби та здійснити оплату за рахунок передбаченого цільового фінансування не є можливим.
Відповідно до вимог “Порядку визначення предмету закупівлі” виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, замовник, керуючись положеннями “Порядку визначення предмету закупівлі” та згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , не може визначити роботою виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, оскільки предметом закупівлі робіт може бути визнаний ремонт об'єктів архітектури, інфраструктури, але не транспортний засіб, який не підпадає під вимоги чинних ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011.
Просимо Вас надати роз'яснення з наступних питань:
- капітально-відновлювальний ремонт тролейбусів, який планується виконувати силами підрядних організацій, це роботи чи послуги?
- у випадку проведення тендерної процедури по предмету закупівлі на виконання капітально-відновлювального ремонту тролейбусів, як послуги, чи може бути зареєстрований в органах державної казначейської служби договір, який передбачає оплату зі статей витрат, віднесених до капітальних видатків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Таким чином, якщо здійснюється закупівля проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення за об’єктом будівництва, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), зазначений предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що питання, зазначене у запиті заявника щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону.
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
|
06.05.2017
|
Запитання
Тема:
Конкурентний діалог
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при проведенні конкурентного діалогу після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники.
Водночас, абз. 5 ч. 1 ст. 31 Закону визначено, що Замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій.
Питання: чи може Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі за підставою, визначеною п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, у разі якщо було двічі відмінено процедуру конкурентного діалогу через подання пропозицій лише двома учасниками та, відповідно, відсутністю трьох учасників, що необхідно запросити до переговорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 34 Закону конкурентний діалог проводиться у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни. Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 34 Закону після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники.
Водночас відповідно до частини першої статті 30 Закону замовник відміняє торги в разі, зокрема подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій.
Одночасно повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту.
|
|
|
13.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
З метою однозначного трактування та застосування вказаної норми Закону просимо Вас надати роз’яснення щодо того чи допускається застосувати ч. 5 ст. 36 Закону у випадку необхідності продовження строку дії договору про закупівлю укладеного у поточному 2017 році, але зі строком дії до 31.01.2018 року?
Також просимо надати роз’яснення, що слід розуміти під терміном «строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року», та на який строк договір про закупівлю може бути продовжено для проведення процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|