Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
| 28.05.2019 | Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю | Розширений перегляд |
|
|||
| Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 внесені зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зокрема до форм документів у сфері публічних закупівель додані пункти «Вид предмета закупівлі», «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», «Джерело фінансування закупівлі». В той же час, технічний функціонал електронних майданчиків поки що не в повній мірі адаптований до зазначених змін і не дає змоги замовникам виконати вимоги законодавства та заповнити всі відповідні поля. А це, у свою чергу, викликає ризик бути притягнутим до відповідальності при виявленні порушень з боку Аудиторської служби. З метою недопущення порушень просимо надати роз’яснення, яким чином діяти замовникам на період, протягом якого електронні майданчики не забезпечать технічну можливість для виконання вимог чинного законодавства. | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 30.05.2020 | Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі | Розширений перегляд |
|
|||
| Відкриті торги на кап.ремонт приміщення було проведено до 19.04.2020р. Зараз виникає потреба у необхідності проведення додаткових будівельних робіт.Чи можна провести переговорну процедуру по ст.40 по новому закону? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 23.04.2020 | Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа | Розширений перегляд |
|
|||
| У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09 2019 № 114-IX виникли питання, пов’язані з визначенням уповноваженої особи. Як зрозуміло з положень Закону, а також роз’яснення Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 один із способів визначення такої особи – укладення трудового договору (контракту) згідно з законодавством. З огляду на вищенаведене, можна зробити висновок, що уповноваженою особою може бути призначений позаштатний працівник. У роз’ясненні також йдеться про умови оплати праці фахівця з публічних закупівель. Незрозумілим залишається питання щодо визначення заробітної плати такого працівника у разі призначення його за трудовою угодою, поза штатом, у структурному підрозділі облдержадміністрації. Яким нормативним документом слід керуватися у такому випадку? Крім цього, у роз’ясненні зазначається, що замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та в положенні про уповноважену особу, схеми заміщення для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі відсутності з таких причин, як тимчасова непрацездатність, відпустка або відрядження. Залишається незрозумілим, як це правильно відобразити у рішенні про призначення такої особи? Чи достатньо у такому разі зазначити: “у разі відсутності уповноваженої особи з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка або відрядження), керівник призначає на цей період уповноважену особу з числа інших працівників, які мають відповідну кваліфікацію, досвід роботи, необхідні знань у сфері публічних закупівель, та кваліфікований електронний підпис”? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 14.02.2020 | Запитання Тема: Виконання договору | Розширений перегляд |
|
|||
| Відповідно до п. 1.1. Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії: Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37-14.3/7-11 від 27.12.2018 р., то з 01.01.2019 р., його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 48 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон): Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4); Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (ч. 1 ст. 10). Оскільки виникла колізія між положеннями Закону та умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, просимо надати роз’яснення: Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії щороку? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 15.06.2021 | Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель | Розширений перегляд |
|
|||
| Вітаю! Будьте ласкаві, розгляньте не типову ситуацію. В закупівлі наявні 2 рішення АМКУ за скаргами учасників стосовно того самого предмета закупівлі та того самого учасника. А саме: перша скарга від учасника базувалась на вимозі оскарження рішення про обрання нас як переможця на підставі того, що наше обгрунтування аномально низької ціни не є обгрунтованим. Рішенням АМКУ було прийнято задовільнити скаргу учасника та скасувати рішення про визнання нас переможцями. В цей же період подано ще одну скаргу від іншого учасника, який так само оскаржував нашу перемогу на підставі не коректного на його думку пояснення про аномально низьку ціну нас як переможця. Рішення АМКУ було не задоволено скаргу 2 учасника стосовно скасування рішення про обрання нас переможцями. Замовник в результаті двох рішень прийняв рішення про відхилення нас, як переможця закупівлі на підставі першого рішення АМКУ. Як діяти в даній ситуації? Чи повинен Замовник був прийняти 2 протоколи: а саме: виконати рішення АМКУ по першій скарзі і відхилити нашу пропозицію. І прийняти через пару днів другий протокол, яким виконати друге рішення АМКУ і не скасовувати протокол про обранння нас переможцями. Чи вважається, що Замовник не виконав друге рішення АМКУ, яке було прийнято останнім. Чи не допустив АМКУ порушення розглянувши скаргу, по якій вже є рішення стосовно того самого питання і по тому самому предмету закупівлі. Оскільки двічі відбулося оскарження ПЕРЕМОЖЦЯ за предметом скарги "не аргументована аномально низька ціна" і 2 різні рішення АМКУ. Дякую!!! | ||||||
| Відповідь | ||||||
Інформаційні ресурси
| Повідом про корупцію |
Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів |
Бази даних у сфері технічного регулювання; |
Єдиний державний портал адміністратівніх послуг |
Державні закупівлі |
| Міністерство економіки України |
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 |