Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
24.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2454 / 2406
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо Вас надати відповідь рекомендаційного характеру на питання щодо застосування законодавства у сфері закупівель електричної енергії, яке полягає у наступному. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії здійснюється за вільними цінами з дотриманням правил роздрібного ринку. Згідно з положеннями розділу ІІІ «Постачання електричної енергії на роздрібному ринку» та розділу IV «Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, вартість електричної енергії визначається договором, укладеному на основі комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті постачальника електричної енергії та на сайті Регулятора. На офіційних сайтах основної кількості постачальників електричної енергії розміщено комерційні пропозиції, в яких ціна за одиницю товару визначається на умовах диференціації з урахуванням ціни закупівлі електроенергії на оптовому ринку постачальником, яка змінюється почасово, прогнозної оптової ринкової ціни, та ціни додаткових послуг. Наприклад, на офіційних сайтах постачальників електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», ТОВ «Київські енергетичні послуги», та інших розміщено комерційні пропозиції, відповідно до яких вартість електричної енергії визначається наступним чином: Ц=(В1+В2)*W, де: В1 – ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку; В2 – ціна послуг постачальника; W – фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії. В деяких випадках, ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку зазначається як ціна придбаної постачальником електричної енергії в ДП «Енергоринок», в інших випадках розраховується як добуток фактичної ціни закупівлі електричної енергії без погодинних приладів обліку та прогнозної оптової ціни встановленої Регулятором на розрахунковий період, поділеної на прогнозовану ринкову ціну, встановлену Регулятором на попередній період. Аналогічно, в комерційних пропозиціях коливається ціна послуг постачальника від 0,10 грн/кВт*год до 0,15 грн/кВт*год. З огляду на зазначене, виникає декілька питань щодо дій замовника при закупівлі електричної енергії з дотриманням вимог вищезазначеного законодавства, а саме: 1. Чи відповідає визначення ціни електричної енергії за зазначеним механізмом вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Що, в даному випадку, визначається предметом закупівлі – електрична енергія як товар, чи додаткові послуги? 3. У випадку визначення предметом закупівлі електроенергії як товару - як врахувати ціну придбання електроенергії на оптовому ринку, яка змінюється в залежності від часу доби більш ніж у два рази? 4. У випадку визначення предметом закупівлі додаткових послуг – чи враховувати та яким чином ціну придбання електроенергії на оптовому ринку при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі? Заздалегідь вдячні за порозуміння.
Відповідь
24.06.2019 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1979 / 1928
Національний заповідник -неприбуткова державна установа. В 2018 році за результатами відкритих торгів UA-2018-08-07-000791-a було укладено договір на реставрацію пам'ятки архітектури,яка триватиме до 31.12.2020р.Проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу.Проектом передбачено здійснення робіт з викладання підлоги керамічною плиткою, вартість плитки включена до кошторису , її має придбати виконавець робіт(Підрядник).Проте,на сьогодні є організація,що бажає на благодійних засадах подарувати таку плитку для реставрації пам'ятки. Питання: Чи правильно ми зробимо, якщо внесемо наступні зміни до тендерного договору та кошторисної документації (є невід’ємною частиною тендерного договору) – зменшимо договірну ціну та, відповідно, кошторисну вартість, на вартість плитки, що закладена до кошторису?
Відповідь
22.06.2019 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
2017 / 2011
Доброго дня! Частина 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) визначає обов’язок замовника оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. На разі наявна судова практика, що визначає обов’язок публікації будь-яких змін, що були внесені до договору про закупівлю незалежно від того чи підпадають такі зміни під розуміння ч. 4 ст. 36 Закону, як випадки зміни істотних умов договору. Натомість електронна система закупівль при публікації змін до договорів передбачає можливість вибору лише обмеженого ряду підстав на внесення таких змін, що є тотожними переліку підстав для внесення змін перелічених у ч 4 ст. 36 Закону. Таким чином внесення змін до неістотних умов договору (зміна реквізитів сторін тощо) та публікація таких змін в електронній системі технічно ускладнена, адже зазначення коректної підстави для внесення змін не передбачено. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо тлумачення змісту ч. 1 ст. 10 Закону, в частині порядку публікації змін, що вносились до договору про закупівлю з інших підстав ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону.
Відповідь
22.06.2019 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
2072 / 1934
Доброго дня! Процедура допорогових закупівель, що на разі не врегульована жодними законодавчими актами, в електронній системі передбачає наявність ряду статусів, зокрема статус «Період уточнень» та статус «Період прийняття пропозицій». Протягом «Періоду уточнень» потенційні учасники можуть звертатись за роз’ясненнями та з вимогами, а також замовник має можливість вносити зміни до конкурсної документації. Однак після переходу допорогової процедури зі статусу «Період уточнень» до статусу «Період прийняття пропозицій» у Замовника зникає технічна можливість відповідати на питання, навіть ті, що поставлені безпосередньо перед закінченням «Періоду уточнень», а також Замовник не має технічної можливості вносити зміни до закупівлі за необхідності. Вказана умова значно обмежує права замовника. У зв’язку з викладеним прошу надати відповідь щодо можливості та строків усунення обмежень в електронній системі для замовника відповідати на поставлені питання та вносити зміни до конкурсної документації після завершення «Періоду уточнень»
Відповідь
22.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2194 / 2171
Доброго дня! Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлює ряд обмежуючих строків на вчинення певних дій замовником в рамках роботи в елеткронній системі. Наприклад Закон визначає можливість звернення до Замовника через електронну систему та обов’язок замовника протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого звернення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі (ст 23 Закону). Електронна система рахує робочі дні добою, тобто, якщо питання задано о 12 год 20 хв в понеділок 10.06.2019, відповісти на нього необхідно до четверга 13.06.2019 до 12год 20 хв. Отже у випадку порушення строків відповіді визначених електронною системою та надання відповіді, електронна система може автоматично продовжити строк подання тендерних пропозицій. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України (Далі – ЦКУ) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто ЦКУ встановлюючи порядок перебігу строку надає замовнику 3 повні робочі дні на надання роз’яснень, та обраховує ці дні з дня наступного після оприлюднення звернення. Натомість електронна система працює за іншими принципами, та обмежує замовника порівняно з нормами ЦКУ, при цьму Закон не має окремого порядку обчислення строків в цілях реалізації цього Закону. У зв’язку з викладеним прошу надати інформацію щодо можливості в подальшому встановлення порядку обчислення строків в електронній системі відповідно до вимог ЦКУ.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2