|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до ст. 11 Організація закупівельної діяльності замовника, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Якщо в установі не не введено штатним розписом окремої посади. чи можна покладати на працівника (завідувача сектору) функції уповноваженої особи, якщо цей працівник (завідувач сектору) є державним службовцем? Адже держслужбовці не можуть працювати за сумісництвом.І якщо виходити з того, що немає посади - немає суміщення посад, чи правомірно що одна особа виконує і свої безпосередні обов"язки і обов"язки уповноваженої особи, адже в даному випадку не використовується жоден з вищеперелічених варіантів призначення/визначення уповноваженої особи.
На час відпустки чи відсутності уповноваженої особи, хто може виконувати її обовязки? будь хто. чи лише особа на яку на час відсутності уповноваженої особи поклали функції уповноваженої особи певним розпорядчим актом? Адже лише уповноважена особа -проводить спрощені закупівлі, відтак, чи може головний спеціаліст заміняти на час відсутності уповноважену особу?і як? Будь яке рішення уповноваженої особи оформляється протоколом, тому в даному випадку чи може головний спеціаліст, який заміняє уповноважену особу оформляти цей протокол від свого імені? чи все ж таки на час відсутності УО має бути наказом призначена ін особа уповноваженою?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 853/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62131428-2547-48bf-915c-80834389419c&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 678/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA (питання 2).
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливе внесення змін до додатку річного плану закупівель 2019 року у 2020 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 105/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef0cf781-8938-4620-badb-8fffbd665eaa&lang=uk-UA
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Згідно част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору не можуть змінюватись з моменту його підписання до виконання зобов’язань в повному обсязі. На початку року при плануванні закупівель, та при проведенні процедури важко спрогнозувати точну кількість необхідних матеріалів, що може знадобиться впродовж року при роботі підприємства. Якщо при складанні договору про закупівлю зазначити, що кількість матеріалів або товару зазначена в специфікації ( що є додатком до договору) є плановою, тому може змінюватись по потребі замовника, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення , але в межах загальної суми, зазначеної в договорі,і впродовж року коригувати кількість необхідних матеріалів, то це не буде порушувати вимоги част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
10.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Виникла така ситуація. Терміново необхідно укладати договір. Допоможіть з визначенням предмету закупівлі.
Відповідно до п. 5. Наказу МРЕТСГУ «Про визначення предмета закупівлі» від № 708 Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327.
Питання: як визначити код професії за напрямком «Підприємницька діяльність»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та запиті № 2339/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f3c6c946-a6e0-4793-8fd3-282d0dc5cc5a&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
|