|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.
Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Отже, відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку.
Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у вашому запиті, розглянуте під час напрацювання наступних змін до Особливостей.
|
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», яке добровільно визначило себе замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Підприємство, Закон) просить надати роз’яснення з питання, що вкладено у прикладеному файлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 418/2023 розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb07248e-62b4-45f2-9226-0de48ee2c718&lang=uk-UA
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником у встановленому законодавством Порядку.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Організація проводила закупівлю комп’ютерів через централізовану закупівельну організацію. Закупівля не відбулася через відміну відкритих торгів у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції. До кінця року ЦЗО провести закупівлю повторно не встигає. Чи можемо ми провести закупівлю без використання електронної системи самостійно в цьому випадку, у відповідності до п. 13 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.12.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
06.11.2023 відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах по предмету закупівлі "Мобільний торгово-дегустаційний модуль (павільон), з монтажем на місці експлуатації, згідно ДК 021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини. Користуючись пп.6 п.13 цієї же постанови уклали прямий договір на поставку предмета закупівлі, на умовах, що відповідають тендерної документації (строк поставки - до 31.12.2023). Зокрема, порядок здійснення оплати передбачає перерахування коштів Замовником (покупцем) Постачальнику впродовж 15 календарних днів з моменту поставки. Питання : якщо поставка товару буде 25.12.2023, чи можна провести оплату до 08.01.2023?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 749/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd9df2d-fa27-4504-a915-0f7afe447718&lang=uk-UAВодночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
|
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство, як замовник, при перевірці тендерних пропозицій учасників закупівель робіт та визначені відповідності кваліфікаційним критеріям , розглядає копії дозвільних документів ліцензіатів (учасників закупівель). При цьому у замовника виникають питання, які потребують роз’яснення, а саме:
• Як перевірити безстроковість ліцензії, які видані в попередні роки, але мають термін їх дії закінчився до початку військової агресії?
• Якщо учасник підтверджує безстроковість ліцензії в системі ЄДЕССБ, як перевірити які саме виду робіт є в ліцензії?
• При наданні учасником закупівлі декларації у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», як перевірити перелік робіт які може виконувати учасник (ліцензіат)?
Товариство звернулось за роз’ясненням до Державної інспекції архітектури та містобудування України та отримало відповідь щодо необхідності звернутися з цими питаннями до Мінекономіки
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах №№ 1569/2021, 564/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8986eae1-e9de-4866-8d80-e490d557898a&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cb3cdfd-1faa-4405-94c4-e4ca126a2406&lang=uk-UA
Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724 (зі змінами) Державна регуляторна служба України (далі - ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. З огляду на це, з порушеного питання пропонуємо звернутися до ДРС.
|