|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У селищній раді створено тендерний комітет та проводяться закупівлі згідно ЗУ "Про публічні закупівлі". При цьому, головою тендерного комітету є голова селищної ради, який у свою чергу є виборною посадою. Чи несе він відповідальність передбачену осзначеним кодексом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Тому, з питання зазначеного у запиті, слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
День добрий. При складанні додатку до річного плану та визначення предмету закупівлі для ветеринарних послуг використовували код класифікатору 85200000-1-Ветеринарні послуги, в 2017 році по четвертому знаку потрібно використовувати код 85210000-3-Розплідники домашніх тварин. Це не одна і та сама річ ветеринарні послуги і розплідники. В такому разі запитання- чи можна вважати цифру нуль-четвертим знаком?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Оскільки Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є уповноваженим органом виконавчої влади з координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення з таких питань:
Військова частина А3358 є розпорядником коштів третього ступеню, проводить свої видатки в межах асигнувань, які визначені в кошторисі.
18.01.2017 до військової частини А3358 надійшло фінансування в розмірі 260 000,00 грн., відповідальними виконавцями частини було визначено потребу в закупівлі, тендерним комітетом було складено додатки до плану закупівель на 2017 рік № 1, 2 від 24.01.2017 (вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн.), зазначені додатки були оприлюднені на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
01.02.2017 до військової частини А3358 надійшов кошторис на 2017 рік, тендерним комітетом було проведено аналіз доходів і видатків, які включені до кошторису з урахуванням доходів і видатків, які були зазначені в тимчасовому кошторисі, та складено додаток № 3 до річного плану закупівель на 2017 рік. В зазначеному додатку загальна сума коштів, на які планується провести закупівлю товарів та послуг становить 2 545 000,00 грн. (з урахуванням 260 000,00 грн., які було включено до додатків № 1 та 2), вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн., зазначений додаток також був оприлюднений на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
На теперішній час за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення» закуплено товару на загальну суму 99 500,00 грн., сума, яка включена до додатку № 3 до плану закупівель по даному коду становить 199 000,00 грн.
Слід зауважити, що військова частина А3358 сама потребу в закупівлі не визначає, оскільки закупівля майна проводиться згідно розпоряджень довольчих органів Міністерства оборони України, майно, яке закуповується, використовується, в основному, для забезпечення потреб Збройних Сил України та для відновлення озброєння, військової техніки Збройних Сил України, в тому числі, яка пошкоджена в районі проведення антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей. З огляду на вищезазначене, скільки і якого майна необхідно закупити і яка в ньому потреба на рік, визначити практично неможливо.
Питання:
1. як проводити подальшу закупівлю за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення», якщо закупівля товару за даним кодом перевищить 199 000,00 грн.: згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» з проведенням процедури закупівлі «відкриті торги», навіть якщо потреба в подальшій закупівлі становить до 200 000,00 грн., чи без проведення «відкритих торгів» з проведенням допорогової процедури закупівлі?
2. чи необхідно для визначення порогу застосування Закону України «Про публічні закупівлі» додавати суми закупівель по кожному конкретному коду ДК 021:2015 згідно всіх додатків, які було складено (додаток № 3 до плану закупівель на 2017 рік, який складено згідно кошторису на 2017 рік, та додатки № 1, 2, які були складені згідно тимчасового кошторису на 2017 рік) чи додатки, які були складені згідно тимчасового кошторису враховувати не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, шановні колеги!
26.06.2021 набули чинності зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема Розділ Х ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ доповнено пунктом 3-2, яким встановлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Однак, ця норма не уточнює в якому саме випадку, з зазначених частиною другою статті 40 Закону, має проводитися переговорна процедура для закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України. А умови жодного з таких випадків відсутні при здійсненні таких закупівель.
Це питання має неабияке значення для замовників, як через те, що при публікації повідомлень про намір укласти договір на майданчику потрібно вибрати відповідний випадок так і через те, що для випадків зазначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, не потрібно вимагати від учасника надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону, а в інших випадках така вимога є необхідною.
У зв'язку з вищевикладеним, прошу надати роз'яснення щодо випадку з зазначених частиною другою статті 40 Закону, який необхідності обрати замовнику при здійсненні переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Пунктом 3-2 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури.
Поряд з цим звертається увага, що випадки надання або ненадання підтвердження про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у переговорній процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону визначено частиною третьою статті 40 Закону.
|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
|