|
|
04.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для проведення закупівлі послуги з поточного ремонту будівлі установі були виділені кошти у сумі 1700000,00грн із державного бюджету та 800000,00грн. із місцевого бюджету на загальну суму 2500000,00грн.При проведені відкритих торгів на закупівлю послуги було передбачено забезпечення тендерної пропозиції у виді електронної банківської гарантії у сумі 25000,00грн. Переможець торгів не надав у 5-денний строк документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону та був дискваліфікован, тим самим не виконав свої зобов'язання згідно багнівської гарантії. Відповідно до ст.24 Закону, кошти, що надійшли як забезпеченя тендерної пропозиції ( у разі якщо вони не повертаються учаснику) підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Прошу пояснити як саме треба повертати до бюджету суму у даному випадку : чи потрібно повернути всі кошти до державного бюджету, чи потрібно повертати частину коштів (і яку) до державного бюджету та частину коштів (і яку) до місцевого бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим, оскільки порядок перерахування таких коштів Законом не визначений і при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює зокрема розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю, з питання перерахування коштів до відповідного бюджету, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому Законом не передбачений розподіл коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), між державним та місцевим бюджетами.
|
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати роз’яснення щодо порядку видачі експлуатаційного дозволу для операторів ринку, визначеного Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі-Закон).
Згідно із ст. 23 Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оператор ринку харчових продуктів - суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону, експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
В зв’язку із вищевказаним просимо повідомити на нашу адресу відповідь на наступні питання :
1. Чи може отримати експлуатаційний дозвіл підприємство на орендовані або субарендовані потужності, тобто потужності, які не є його власністю;
2. Чи можна отримати експлуатаційний дозвіл на частину орендованих субарендованих приміщень, які розташовані за однією адресою та входять до складу одного складського комплексу.
Запитувану інформацію прошу надати на електронну адресу [email protected] у визначений законом строк.
Вищевказана інформація нами запитується у зв’язку із необхідністю отримати експлуатаційний дозвіл на частину потужності, яка входить до складу складського комплексу та використовується нами на праві оренди (суборенди) з метою подальшого використання вказаного дозволу в свої підприємницькій діяльності та участі в тендерах, оскільки такий документ вимагають замовники надвати у складі пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність обладнання та матеріально-технічної бази.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Разом з тим відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
При цьому, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, зокрема видає документи дозвільного характеру, передбачені цим Законом, пропонуємо з питань отримання експлуатаційного дозволу звернутися до органу згідно з компетенцією.
|
|
|
19.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо визначення
Предмета закупівлі
Чи можна визачити премети закупівель Річного плану закупівель на 2017 рік (з додатком) для одних предметів закупівлі за показником четвертої цифри класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а для других – за показником п’ятої цифри. Конкретно: чи можна Лот №2: Електрокардіографи закупити поза межами відкритих торгів(за показником п’ятої цифри).
Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання, а саме: грн 827 000,00 2017 відкриті торги 33120000-7 3110
Лот № 1: Ультразвукові діагностичні прилади грн 810 000,00 33124120-2
Лот №2: Електрокардіографи грн 17 000,00 33121500-9
З повагою
Голова тендерного комітету
Київського міського Палацу ветеранів Джурін В.П.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
16.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно п.2 ст.7 до Закону України "Про публічні закупівлі"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89):
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:
до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;
вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частинию.
Згідно п.21 ст. 116 Бюджетного кодексу України до порушення бюджетного законодавства відноситься:
порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань.
Щоб не надавати необґрунтовану відмову в реєстрації договорів про закупівлю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідно чітке визначення-роз'яснення, щодо повноважень на перевірку відповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі".
Прошу надати відповідь з наступних питань:
- У абзаці 4 п.2 ст. 7 Закону України"Про публічні закупівлі" необхідно перевіряти необхідні документи
на відповідність вимогам тільки законодавства у сфері публічних закупівель чи всього законодавства?
- Яким шляхом проводиться перевірка відповідності документів підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника?
- У разі виявлення невідповідностей у документах законодавству підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, при цьому чи потрібно реєструвати документи у цьому підрозділі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 553/2017 від 27.04.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3fcf0a01-77b4-4cb9-a08d-e62b1af2a8a6&lang=uk-UA
|