|
|
02.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Чи потрібно включати до річного плану закупілель (предмет закупівлі - 90910000-9 - послуги з прибирання (послуги з прибиряння офісних приміщень)) що надаються за окремими (кількома) цивільно-правовими договорами (ЦПХ)?
Сподіваюсь на відповідь.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
04.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для проведення закупівлі послуги з поточного ремонту будівлі установі були виділені кошти у сумі 1700000,00грн із державного бюджету та 800000,00грн. із місцевого бюджету на загальну суму 2500000,00грн.При проведені відкритих торгів на закупівлю послуги було передбачено забезпечення тендерної пропозиції у виді електронної банківської гарантії у сумі 25000,00грн. Переможець торгів не надав у 5-денний строк документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону та був дискваліфікован, тим самим не виконав свої зобов'язання згідно багнівської гарантії. Відповідно до ст.24 Закону, кошти, що надійшли як забезпеченя тендерної пропозиції ( у разі якщо вони не повертаються учаснику) підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Прошу пояснити як саме треба повертати до бюджету суму у даному випадку : чи потрібно повернути всі кошти до державного бюджету, чи потрібно повертати частину коштів (і яку) до державного бюджету та частину коштів (і яку) до місцевого бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим, оскільки порядок перерахування таких коштів Законом не визначений і при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює зокрема розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю, з питання перерахування коштів до відповідного бюджету, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому Законом не передбачений розподіл коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), між державним та місцевим бюджетами.
|
|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати роз’яснення щодо порядку видачі експлуатаційного дозволу для операторів ринку, визначеного Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі-Закон).
Згідно із ст. 23 Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оператор ринку харчових продуктів - суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону, експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
В зв’язку із вищевказаним просимо повідомити на нашу адресу відповідь на наступні питання :
1. Чи може отримати експлуатаційний дозвіл підприємство на орендовані або субарендовані потужності, тобто потужності, які не є його власністю;
2. Чи можна отримати експлуатаційний дозвіл на частину орендованих субарендованих приміщень, які розташовані за однією адресою та входять до складу одного складського комплексу.
Запитувану інформацію прошу надати на електронну адресу [email protected] у визначений законом строк.
Вищевказана інформація нами запитується у зв’язку із необхідністю отримати експлуатаційний дозвіл на частину потужності, яка входить до складу складського комплексу та використовується нами на праві оренди (суборенди) з метою подальшого використання вказаного дозволу в свої підприємницькій діяльності та участі в тендерах, оскільки такий документ вимагають замовники надвати у складі пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність обладнання та матеріально-технічної бази.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Разом з тим відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
При цьому, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, зокрема видає документи дозвільного характеру, передбачені цим Законом, пропонуємо з питань отримання експлуатаційного дозволу звернутися до органу згідно з компетенцією.
|
|
|
18.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» укладаються ліцензійні договори про створення та використання об’єктів інтелектуальної власності (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення).
Правове регулювання цих Договорів визначається Главою 75 ЦК України «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» та Законом України «Про авторські та суміжні права» та не відносяться до ординарних товарів, робіт чи послуг, які закуповуються.
Більше того, зважаючи на специфічну природу прав інтелектуальної власності, які виникають з факту здійснення особою творчої діяльності, вказана сфера виключає конкурентність та раціональну можливість дотримання процедур закупівель.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання об’єктів інтелектуальної власності, створених на замовлення за ліцензійними договорами ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. П. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
На які послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади ....... розповсюджується пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Мінекономрозвитку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|