|
|
25.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення з такого питання.
Постановою КМУ від 21.11.2023 р. №975 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах», зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 22.12.2023 р. №1364, заклади освіти державної та комунальної форми власності віднесено до зазначених категорій об’єктів.
Чи можна здійснити закупівлю послуг, вартість яких перевищує 100 тис. грн., щодо охорони закладів освіти комунальної власності, уклавши "прямий" договір з підрозділом Управління поліції охорони, на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178?В абзаці 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей зазначено, що відсутність конкуренції має бути саме з ТЕХНІЧНИХ причин. Але ТЕХНІЧНУ можливість надавти аналогічні послуги мають безліч приватних охоронних фірм.
Чи не буде порушенням укладення договору на надання послуг з охорони закладів освіти комунальної власності без проведення процедури відкритих торгів, на підставі виключення згідно з абзацом 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проводилось звітування про виконання договорів за 2023 рік. Помилково прозвітував договір який був заключений на 2024 рік. Що робити в данній ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0
|
|
|
15.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Згідно з пунктом 4 Розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822.
У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами які належать до одного виду науково-технічних робіт, чи може замовник визначати різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти?
Водночас з 20.03.2024 скасовано Державний класифікатор України «Класифікація видів науково-технічної діяльності» ДК 015-97, на його заміну не прийнятий інший класифікатор, як наразі бути замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Водночас зазначаємо, що Міністерством підготовлено проект нормативно - правового акту про внесення відповідних змін з урахуванням змін законодавства.
|
|
|
20.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Уряд постановою № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» затвердив вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», тобто з 31.12.203 року.
Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що постанова унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток. Це дозволить використовувати такі підписи для отримання електронних послуг на постійній основі. Використання кваліфікованого е-підпису більше не вимагатиметься.
У зв’язку з вищевикладеним,
просимо роз’яснити:
1. Чи мають право замовники торгів (державні установи, підприємства, організації) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
2. Чи мають право учасники торгів (юридичні особи приватної/державної форми власності, фізичні особи-підприємці) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
3. Що саме буде змінено після 31.12.2023 року під час перевірки/ розшифровки електронного підпису? Яка саме інформація повинна відображатись при перевірці /розшифруванні електронного підпису, та в яких полях, наприклад в полі «Алгоритм підпису» або «Тип підпису», тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації тощо.
Тому, з питання щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1298 "Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" слід звертатися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Виходячи з того що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
|