|
|
22.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми провели процедуру відкритих торгів, переможцем якої стало ТОВ "БаДМ", але помилково прикріпили договір з ТОВ "БАДМ-Б" (тобто не помітили назву), в самому договорі сума і предмет договору вірні. Яким чином можна виправити помилку і прикріпити вірний договір. Заздалегіть вдячна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В зв'яку з виробничою необхідністю установа вирішила провести тендер на закупівлю трактора. В Державному класифікаторі трактори зазначені за показником третьої цифри. По четвертому знаку зазначені: мотоблоки; трактори, що були у використанні; тягові електродвигуни, які не підходять для визначення предмета закупівлі по закупівлі трактора. Як в даному випадку вірно визначити предмет закупівлі, не порушуючи чинного законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA
|
|
|
04.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно із частиною 2 статті 27 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, … Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною.
Питання: Чи має право учасник обґрунтовано визначати конфіденційну інформацію при участі у торгах як відкритих, так і у торгах, оприлюднених відповідно до частини 4 статті 10 Закону? Чи тільки у торгах, оприлюднених відповідно до частини 4 статті 10 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, питання визначення учасником в тендерній пропозиції конфіденційної інформації розглянуто зокрема у запитах 177/2016 та 174/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=03028a0b-0998-4a85-ac2d-02eb1632dae1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
Таким чином, учасник може обгрунтовано визначити в тендерній пропозиції конфіденційною інформацію, що не підлягає розкриттю, з врахуванням вимог частини другої статті 27 Закону, не залежно від послідовності здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, пов’язаної із публікацією оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою.
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.
|
|
|
30.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Ми є замовником будівництва школи. Загальна вартість буд-ва згідно договору 2016р -95 млн. грн. В 2018 році проведено коригування ПКД, вартість будівництва склала - 215 млн. грн. Залишок невикористаної суми становить 120 млн. грн.
Для закінчення будівництва школи в повному обсязі та здачі об'єкта в експлуатацію з найменшими ризиками та виникнення проблем при подальшій експлуатації замовник змушений провести переговорну процедуру закупівлі з одним учасником згідно п.5 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі"
Просимо розтлумачити можливість застосування даної норми закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|