|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення щодо невідповідності електронної форми на проведення переговорної процедури Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Формою вимагається відмітити наступне: "Підтверджую відсутність підстав для відмови в участі, ЗГІДНО 17 статті Закону України "Про державні закупівлі". Але ця вимога не відповідає частині першій статті 17 Закону, де зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо...
Отже, зазначена вимога відноситься виключно до конкурсних торгів. Підтвердженням цього є лист-роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-05/36541-06.
Яким чином замовникам оголошувати переговорні процедури закупівель, маючи у вимогах електронної системи відображення інформації, яка суперечить вимогам Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
При цьому замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону (абзац другий частини першої статті 35 Закону). Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов”язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
У свою чергу відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формою повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Таким чином, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, передбачені системою.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика (далі – оператор) зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.
Крім того, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена Уповноваженим органом адміністратором електронної системи закупівель (абзац другий пункту 2 Порядку функціонування системи).
Ураховуючи зазначене, у разі неможливості вчинення усіх необхідних дій для проведення переговорної процедури закупівлі рекомендуємо звертатись до оператора або/та адміністратора системи.
|
|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо надання роз’яснень про застосування законодавства в сфері публічних закупівель.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області через авторизований електронний майданчик «Держзакупівлі. Онлайн» в системі електронних закупівель «Прозорро» проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт по об’єкту «Реконструкція їдальні під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вул. Гарнізонній, 17 в м. Хмельницькому» (номер закупівлі UA-2016-09-23-000985-a), про що оприлюднено автоматично звіт в електронній системі «Державних закупівель» від 02.11.2016 року.
Уся інформація Замовником подана на оприлюднення вчасно та згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», але органи Державної казначейської служби не можуть зареєструвати зобов’язання, у зв’язку з тим, що переможцем торгів Замовником визначено ФОП Нагайчука Олега Миколайовича, код 2791105315, який не є платником податку на додану вартість, тому цінову пропозицію подавав для участі в торгах 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Так як, ФОП Нагайчук Олег Миколайович не є платником податку на додану вартість, договір про закупівлю укладено на суму 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Але, в звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-09-23-000985-a, дата формування звіту: 02.11.2016 року в п. 12. «Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону» визначена ФОП Нагайчук Олег Миколайович - 3`955`850.00 грн. з ПДВ, а також в п. 20. «Сума, визначена в договорі про закупівлю» визначено: 3`955`850.00 грн. з ПДВ.
Ми надали роз’яснення органам Державної казначейської служби про те, що технічно Замовник не мав можливості в будь якому документі, що оприлюднювався визначити суму переможця торгів без ПДВ, адже вказана інформація не вимагалась електронною системою, а заповнювалась електронною системою закупівель автоматично.
Крім того, Звіт про результати проведення процедури формується системою теж автоматично.
Однак, нам відмовляють в реєстрації зобов’язань за результатами проведеної процедури закупівлі.
Керуючись п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надати роз’яснення з наступних питань:
«1. Які дії необхідно вчинити Замовнику торгів, щоб не допустити вище визначену ситуацію.
2. Чи можливо технічно привести у відповідність звіт про результати торгів до суми тендерної пропозиції та укладеного контракту, що стосується визначення суми з (або без) ПДВ.
3. Чи можливо органам Державної казначейської служби реєструвати відповідні фінансові зобов’язання у випадах, якщо існують технічні прогалини у функціонуванні електронної системи закупівель «Прозорро».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила мапіинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планово¬го виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зва¬жаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті.
Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних ма¬шин, укласти державний контракт.
Чи завод зобов`язаний приєдеуватись до даного контракту????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) . Відповідно виникають питання, щодо заповнення форми на сайті, а саме не має можливості закріпити декілька договорів укладених з різними переможцями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури.
Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" засноване на державній власності та належить до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Замовником робіт, які виконує Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" виступають регіональні управління Державної прикордонної служби України. Таким чином, Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" і регіональні управління Державної прикордонної служби України перебувають під контролем Адміністрації Державної Прикордонної служби України.
Просимо дати роз'яснення, чи підлягає Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" під умови афільованого підприємства зг.ст.1, розділу 1, пункту 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII як таке, що разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
В разі підтвердження статусу Державного підприємства "Окрема будівельна дільниця ДПСУ", підприємства як афільованого, чи можливо зг. ст. 2, розділу 1, пункту 4 виконувати роботи, послуги, закупку товарів для Державної прикордонної служби україни, не застосовуючи ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема до замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 щодо здійснення закупівель замовниками та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Разом з тим дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (пункт 1 частини четвертої статті 2 Закону).
Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється в одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону, виходячи зі змісту Закону.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робот і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону.
|